22 січня 2015 року м. Київ К/9991/65137/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.06.2012
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012
у справі № 2а/2470/798/12
за позовом Державного підприємства «Лужанський експериментальний завод»
до Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, Державної податкової служби України в Чернівецькій області
про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень
Державне підприємство «Лужанський експериментальний завод» (далі по тексту - позивач, ДП «Лужанський експериментальний завод») звернулось до суду з позовом до Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач-1, Кіцманська МДПІ) та Державної податкової служби України в Чернівецькій області (далі по тексту - відповідач-2, ДПС в Чернівецькій області) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 №000072300, яким збільшено суму грошового зобов'язання по платі за землю в сумі 2327,32 грн.
В касаційній скарзі відповідач 1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ДП «Лужанський експериментальний завод» з питань дотримання валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 №000072300, яким збільшено суму грошового зобов'язання по платі за землю в сумі 2327,32 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року, та подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, законодавством передбачено подачу однієї декларації органам податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.
Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що документів, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України, у позивача немає. Лист Глинницької сільської ради №29 від 28.02.2012 не є підставою для нарахування і декларування плати за землю позивачем. Тому, у податкового органу не було підстав для визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій за неподання декларації.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби відхилити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров