22 січня 2015 року м. Київ К/800/10003/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013
у справі № 2а-12034/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що співробітниками податкового органу було проведено виїзну позапланову перевірку Харківської філії ТОВ «Татнєфть-Укрнєфєпродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 21.03.2012 у зв'язку з ліквідацією.
За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.11 Податкового кодексу України, в результаті чого Харківською філією ТОВ «Татнєфть-Укрнєфєпродукт» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 855721,00 грн., а саме у 4 кварталі 2011 року.
На підставі висновків перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2012 №00001792220, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 855721,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.
При цьому, з урахуванням встановлених обставин справи, правильними є висновки судів, що податковий орган довів факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди, зокрема, з тих підстав, що для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою та операції не обумовлені розумними економічними та іншими причинами (метою ділового характеру). Разом з тим враховано, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами необхідними первинними документами не підтверджується.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров