Ухвала від 30.01.2015 по справі 11-кп/796/442/2015

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 січня 2015 року м. Київ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва - ОСОБА_1 , перевіривши згідно ст. 398 КПК України відповідність апеляційної скарги заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року,

УСТАНОВИВ:

Цим вироком у кримінальному провадженні під №12014100050000247, внесеному 12.01.2014 р. до ЄРДР, обвинувачений:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, який народився в м. Усть-Каменогорську, Казахської РСР, росіянин, має середню освіту, не працює, зареєстрований: АДРЕСА_1 ; до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою проживав за адресою: АДРЕСА_2 , судимий: 1) 2.03.2010 р. Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, звільнений 26.12.2013 р. умовно-достроково на 5 місяців 23 дня; 2) 22.07.2014 р. Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки два місяці позбавлення волі; 3) 28.08.2014 р. Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 на чотири роки два місяці позбавлення волі; 4) 10.10.2014 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України на чотири роки два місяці позбавлення волі, -

визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, та йому призначене покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10.10.2014 р. ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі,

Вироком ухвалено про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави процесуальних витрат за проведення експертних досліджень в загальній сумі 731 грн. 10 коп.

Також вироком вирішені питання про речові докази в кримінальному провадженні.

Не погодившись із ухваленим щодо ОСОБА_3 вироком суду першої інстанції, 21.01.2015 р. заступником прокурора м. Києва ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, за змістом якої він, не оспорюючи фактичні обставини вчинених ОСОБА_3 кримінальних порушень, доведеність винуватості та правильність правової кваліфікації його злочинних діянь, порушує питання про скасування вироку Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2014 р. у частині призначеного ОСОБА_3 покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість; ухвалити апеляційним судом новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, та покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10.10.2014 р., призначити покарання у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 2.03.2010 р., призначити йому остаточне покарання чотирьох років шести місяців позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін /т. 6 а. с. п. 170-178/.

Іншими учасниками судового провадження, які мають право подати апеляційні скарги, вирок суду першої інстанції - не оскаржений.

26.01.2015 р. апеляційна скарга подана заступником прокурора м. Києва ОСОБА_2 на цей вирок суду першої інстанції разом із матеріалами кримінального провадження №12014100050000247 та судового провадження №756/9972/14-к - надійшли до Апеляційного суду м. Києва.

27.01.2015 р. апеляційна скарга заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 разом із матеріалами кримінального та судового проваджень - передані судді-доповідачу.

Між тим, перевіркою відповідності поданої заступником прокурора м. Києва ОСОБА_2 апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК України, виявились наявними перешкоди для відкриття у ній апеляційного провадження.

Так, за змістом вимог п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі повинні міститись конкретні вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обгрунтування із зазначенням того, у чому об'єктивно полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, вказівку на підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, вичерпний перелік яких передбачений ст. 409 КПК України, сформульовані з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок чи ухвалу суду першої інстанції має право ухвалити, відповідно до положень, визначених ч. 1 п. п.1-6 ст. 407 КПК України.

Як убачається з апеляційної скарги /т. 16 а. с. п. 175-177/, заступник прокурора м. Києва ОСОБА_2 зазначає про непризначення ОСОБА_3 судом першої інстанції покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим, покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 2.03.2010 р., та призначення йому остаточного покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Між тим, за матеріалами судового провадження №756/9972/14-к, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 2.03.2010 р. щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ніколи не ухвалювався.

Проте в матеріалах судового провадження №756/9972/14-к містяться дані про засудження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 2 березня 2012 р. за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі /т. 1 а. с. п. 222, 223-233/.

Надалі, як вірно зазначено в апеляційній скарзі заступником прокурора м. Києва ОСОБА_2 , ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.12.2013 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умовно-достроково звільнений від покарання на невідбуту частину покарання п'ять місяців двадцять три дні, тобто фактично відбував покарання в установі кримінально-виконавчої служби з 11.12.2010 р. по 26.12.2013 р. /т. 1 а. с. п. 234, 236-237/.

Але ж, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2014 р. /т. 1 а. с. п. 104-107/, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та йому призначене покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. При цьому на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_3 частково приєднана невідбута міра покарання згідно вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 2.03.2012 р. і остаточно ОСОБА_3 призначене покарання у виді чотирьох років двох місяців позбавлення волі.

Таким чином в апеляційній скарзі заступника прокурора м. Києва помилково зазначені підстави для часткового скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням ним закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України), яка полягає у незастосуванні закону, який підлягає застосуванню (п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України), а саме призначення ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.

Також, всупереч вимогам ч. 6 ст. 396 КПК України, до апеляційної скарги заступником прокурора м. Києва ОСОБА_2 не надані копії апеляційної скарги в кількості, необхідній для їх надіслання усім сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується подана апеляційна скарга.

Отже, апеляційна скарга заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 на вирок суду першої інстанції подана без належного дотримання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, що унеможливлює відкриття у ній апеляційного провадження.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 399 КПК України підлягає залишенню без руху зі встановленням апелянту достатнього строку для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 398, 399 КПК України, Апеляційний суд м. Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року, ухвалений щодо ОСОБА_3 , - залишити без руху.

Встановитизаступнику прокурору м. Києва ОСОБА_2 семиденний строк з дня отримання ними копії ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційних скарг.

Копію ухвали негайно надіслати заступнику прокурору м. Києва ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_4 з ю б і н

Попередній документ
42538385
Наступний документ
42538387
Інформація про рішення:
№ рішення: 42538386
№ справи: 11-кп/796/442/2015
Дата рішення: 30.01.2015
Дата публікації: 16.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності