29 січня 2015 року Апеляційний суд м. Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Боярській І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Козаки» про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Козаки» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року, -
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Козаки» про зміну формулювання причини звільнення та відшкодування моральної шкоди.
Під час розгляду справи позовні вимоги позивачем було зменшено, виключено вимогу про зміну формулювання причини звільнення у зв'язку з її задоволенням в позасудовому порядку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 22 січня 2007 року по 17 квітня 2014 року вона працювала у ТОВ «Козаки». Відповідно до наказу № 20-к від 17 квітня 2014 року вона була незаконно звільнена з посади директора готельного комплексу у зв'язку із невідповідністю займаній посаді - згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України. 17 квітня 2014 року у зв'язку з неправомірними діями відповідача вона подала заяву про звільнення за власним бажанням - на підставі ст. 38 КЗпП України. Трудову книжку з відповідним записом про звільнення на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України отримала 18 квітня 2014 року. Після незаконного звільнення ОСОБА_2 зверталася зі скаргами до Державної інспекції України з питань праці в м. Києві та Генеральної прокуратури України, за результатами позапланової перевірки Інспекцією з питань праці ТОВ «Козаки» було винесено припис щодо порушення вимог чинного трудового законодавства України. Після цього, 10 червня 2014 року відповідачем було внесено виправлення у її трудову книжку, наказом № 20/1-к скасовано наказ № 20-к та звільнено на підставі поданої нею заяви від 17 квітня 2014 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. У зв'язку з тим, що вказаними діями відповідача їй було завдано моральні страждання, просила стягнути з ТОВ «Козаки» на свою користь в порядку відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року позов
Справа № 753/8340/14
№ апеляційного провадження 22-ц/796/1504/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.
задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача в порядку відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Козаки», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянт посилається на ті обставини, що суд не врахував того, що позивачем фактично не було доведено факту завдання їй моральної шкоди внаслідок звільнення з роботи, на що ОСОБА_2 посилається як на підставу своїх позовних вимог.
В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Козаки» - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги просила відмовити, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом № 5-к від 22 січня 2007 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу на посаду адміністративного директора готельного комплексу ТОВ «Козаки».
Згідно з наказом № 95/1-к від 01 жовтня 2007 року ОСОБА_2 переведено на посаду директора готельного комплексу ТОВ «Козаки» (а.с. 11).
Відповідно до запису № 18 в трудовій книжці ОСОБА_2 була звільнена з посади директора готельного комплексу ТОВ «Козаки» на підставі наказу № 20-к від 17 квітня 2014 року у зв'язку із невідповідністю займаній посаді - згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України(а.с. 11, 58).
За результатами перевірки ТОВ «Козаки», проведеної 30 травня 2014 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у м. Києві, встановлено факт невідповідності вимогам ст. 46 КЗпП України наказу №7 від 31 березня 2014 року про відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків директора готелю ТОВ «Козаки», а також факт скасування відповідачем наказу № 20-к від 17 квітня 2014 року та звільнення позивача за власним бажанням на підставі наказу № 20/1-к від 17 квітня 2014 року (а.с. 49).
10 червня 2014 року ТОВ «Козаки» до трудової книжки позивача було внесено запис № 19, датований 17 квітня 2014 року, відповідно до якого запис № 18 визнано недійсним, ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України - на підставі наказу № 20/1-к від 17 квітня 2014 року, що підтверджується копією заяви ОСОБА_2 від 17 квітня 2014 року, наказу та трудової книжки (а.с. 10, 47, 48).
Представником відповідача як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи не заперечувався факт внесення до трудової книжки невірних відомостей про причини звільнення.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, з якими погоджується колегія суддів, що зазначеними діями відповідача були порушені законні трудові права позивача, що, в свою чергу, призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагало від неї додаткових зусиль для організації її життя. Вказані висновки відповідають дійсним обставинам справи, є законними та обґрунтованими.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З пояснень позивача вбачається, що у зв'язку з наявністю протягом тривалого часу (з 17 квітня 2014 року по 10 червня 2014 року) у трудовій книжці запису про звільнення її на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, вона була позбавлена можливості влаштуватися на нову роботу. Тільки після внесення до трудової книжки виправлень ОСОБА_2 влаштувалася на посаду директора дачного готелю ТОВ «НРБ-клуб».
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо відповідності заявленої позивачем суми у розмірі 5 000,00 грн., яка підлягає стягненню з ТОВ «Козаки» в якості відшкодування моральної шкоди, вимогам розумності і справедливості, також є законними та обґрунтованими. Суд апеляційної інстанції погоджується з ними та вважає зазначену суму достатньою для компенсації моральних страждань ОСОБА_2
Інші доводи апеляційної скарги з приводу невідповідності його нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді, а тому не можуть слугувати підставами зміни або скасування оскаржуваного рішення та не беруться до уваги колегією суддів.
Крім того, судом правильно вирішено питання розподілу судових витрат по справі у відповідності до вимог статті 88 ЦПК України.
З огляду на викладене та у зв'язку із тим, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Козаки» відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко