Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/2289/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Волошин В.О.
Доповідач - Кабанченко О.А.
20 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Рубан С.М.,
Желепи О.В.
при секретарі - Осмолович В.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 5 листопада 2014 року
в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою.
Заслухавши доповідача,пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 5 листопада 2014 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою.
Вселено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не чинити перешкод ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користуванні належною їй на праві спільної часткової власності 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд, задовольняючі позовні вимоги виходив з того, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2013 року визнано за позивачем право власності на 1/2 частину спірної квартири, проте судом не було взято до уваги те, що дане рішення скасовано апеляційним судом. Також судом не взято до уваги те, що відповідач не чинить жодних перешкод позивачу щодо користування квартирою, оскільки на час звернення до суду сторони є подружжям, мешкають разом, підтримують шлюбні стосунки.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач і відповідач є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки КП «ЖЕК «Михайлівська» Шевченківського району м. Києва сторони зареєстровані в спірній квартирі.
Судом також встановлено, що між сторонами склалися неприязні стосунки, внаслідок чого виник спір з приводу користування спірною квартирою.
В липні 2014 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом, просила, з урахуванням уточнень до позовних вимог, постановити рішення, яким вселити її в квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоді в користуванні належною їй на праві спільної часткової власності частиною спірної квартири. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що останнім часом відповідач чинить їй перешкоди у користуванні спірною квартирою, позивач не в змозі користуватися частиною квартири, яка їй належить, в добровільному порядку відповідач відмовляється вирішити питання про встановлення порядку користування спільною квартирою, а тому вона вимушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначав, що спірна квартира використовується відповідачем не тільки для проживання, а одночасно є його творчою майстернею, позивач забезпечена іншим житлом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що є хибним висновок суду про наявність у позивача права власності на 1/2 частину квартири та відповідно права користування нею, оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2013 року, яким за позивачем було визнано право власності на частину квартири, на час розгляду справи було скасоване, є безпідставними. Як встановлено колегією суддів, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, яким за ОСОБА_4 було визнано право власності на 1\2 частину спірної квартири, сторонами не оскаржувалось, на час розгляду даної справи судом першої інстанції набрало законної сили (а.с. 4-7).
В подальшому, 23 грудня 2014 року, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2013 року була подана апеляційна скарга особою, яка не брала участі у розгляді справи, іноземною компанією «Паладіум Інвест Енд Трейд лтд», яка ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 6 січня 2015 року залишена без руху в порядку ст. 297 ч. 2 ЦПК України, на час розгляду даної справи апеляційним судом питання про прийняття апеляційної скарги іноземної компанії «Паладіум Інвест Енд Трейд лтд» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2013 року апеляційним судом не вирішене.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не чинить перешкод позивачу в користуванні квартирою, оскільки на час звернення до суду сторони є подружжям, мешкають разом, підтримують шлюбні стосунки, заперечуються позивачем та не підтверджуються доказами, що були надані сторонами та містяться у матеріалах справи.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 5 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: