28 січня 2015 року Справа № 909/660/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ"
на рішення від та на постанову відГосподарського суду Івано-Франківської області 19.08.2014 Львівського апеляційного господарського суду 29.10.2014
у справі Господарського суду№ 909/660/14 Івано-Франківської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ"
простягнення заборгованості
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Гуцул А.Д.;
- відповідача Добрянський І.В.;
В судовому засіданні 14.01.2015, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 28.01.2015.
17.06.2014 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" про стягненні заборгованості за генеральним кредитним договором № 25/07/14-KL від 01.06.2007 в сумі 4 656 274,15 дол. США, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 55 305 194, 22грн, з яких: 132 575, 41 дол. США прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 1 574 672, 92грн.; 4 434 931, 69 дол. США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 52 676 184, 98 грн.; 36 856, 37 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 437 763, 89грн.; 48 212, 58 дол. США поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 572 648, 00грн.; 3 698, 10 дол. США - пеня, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 43 924, 42 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 у справі № 909/660/14 (суддя Калашник В.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 (колегія суддів у складі: Дубник О.П. - головуючий суддя, судді Матущак О.І., Скрипчук О.С.), стягнуто заборгованість за генеральним кредитним договором № 25/07/14-KL від 01.06.2007 в сумі 4 656 274,15 дол. США, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 55 305 194, 22грн, з яких: 132 575, 41 дол. США прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 1 574 672, 92грн.; 4 434 931, 69 дол. США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 52 676 184, 98 грн.; 36 856, 37 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 437 763, 89грн.; 48 212, 58 дол. США поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 572 648, 00грн.; 3 698, 10 дол. США - пеня, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 становить 43 924, 42 грн.
Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі № 909/660/14.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі № 909/660/14 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" визначеної позивачем заборгованості по тілу кредиту, процентах за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором № 25/07/14-KL від 01.06.2007.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Таким чином, виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Права і обов'язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов'язання.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, для виконання кредитного договору необхідне вчинення сторонами передбачених умовами договору дій, які призводять до встановлення між ними кредитного правовідношення.
Таке відношення встановлюється між сторонами з часу отримання позичальником від банку кредиту.
З настанням цієї події договір як підстава для виникнення кредитного правовідношення у повному обсязі вважається таким, що відбувся.
Правовідношення, що виникло, є зобов'язанням. У подальшому сторони в залежності від суб'єктивного становища виконують обов'язок вчинити дію чи здійснюють вимоги, визначені змістом правовідношення, відповідно до умов договору, тобто виконують зобов'язання.
Порядок виконання та припинення зобов'язання регулюється ЦК України.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 526, 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови генерального кредитного договору № 25/07/14-KL від 01.06.2007 з усіма додатковими договорами та додатками до нього; встановивши, що на виконання умов даного договору позивачем надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 097 975, 43 дол. США; натомість, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасного повернення сум кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 03.06.2014 виникла заборгованість по поверненню тіла кредиту в сумі 132 575, 41 дол. США та заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами у розмірі 36 856, 37 дол. США; п. 1.8.1 генерального кредитного договору передбачено, що незважаючи на інші положення цього договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній банком частині у разі, зокрема, невиконання позичальником своїх зобов'язань(обов'язків) за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3 розділу ІІ договору) або умов документів забезпечення, або настання будь-якого іншого випадку невиконання умов цього договору та/або додаткового договору, та/або у випадку невиконання умов документів забезпечення; пунктом 2.3.2 генерального кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний у строки, в порядку та на умовах визначених цим договором та/або додатковими договорами, в повному обсязі повернути банку суму кредитних коштів, наданих в межах максимального ліміту кредитування, сплачувати проценти за користування кредитними коштами; згідно із п. 2.3.7 генерального кредитного договору позичальник зобов'язаний достроково повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на письмову вимогу банку у випадках, передбачених цим договором; п. 4.1 генерального кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що обчислюється з суми неповернених кредитних коштів та/або несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів за кожен день прострочення; 03.06.2014 відповідачу уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Форум", відповідно до вимог п. 1.8.1 надіслано вимогу № 2838/32 про погашення заборгованості та дострокове виконання зобов'язань в сумі 4 656 274,15 дол. США (прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, прострочена заборгованість за нарахованими процентами, поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, пеня); беручи до уваги, що відповідач не надав контррозрахунку суми позову; дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні первинні банківські документи, які б підтверджували видачу йому кредиту в розмірі 4 500 000, 00 дол. США не приймаються колегією суддів до уваги оскільки, відповідно до п. 1 додаткового договору № 1 від 04.11.2011 до генерального кредитного договору № 25/07/14-KL від 01.06.2007 сторони дійшли згоди, що максимальний ліміт кредитування за цим договором збільшується до 5 097 975, 43 дол. США; в матеріалах справи наявні копії меморіальних валютних ордерів (т. 1 а. с. 28, 31, 34, 37, 40, 43, 111), які підтверджують надання кредиту Товариству з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" на загальну суму 5 097 975, 43 дол. США.
Не приймаються також до уваги посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості за кредитом та по відсотках за користування ним, оскільки судами встановлено, що позивачем до позовної заяви додано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (т. 1 а. с. 15-17); в свою чергу, відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надано контррозрахунку суми позову ані під час розгляду справи місцевим господарським судом, ані апеляційним господарським судом; касаційна ж інстанція, відповідно до вимог статті 1117 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, про те, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не враховано сплату 12.06.2014 відповідачем 30 000, 00 дол. США заборгованості по відсоткам за користування кредитом не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Світ", в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надано первинних документів про сплату 12.06.2014 відповідачем 30 000, 00 дол. США заборгованості по
відсоткам за користування кредитом ані під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій, ані при зверненні з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України; до того ж, суди попередніх інстанцій задовольняючи позов виходили з розрахунку позивача зробленого станом на 03.06.2014, в той час як стверджує відповідач ним здійснено оплату 12.06.2014.
Стосовно доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" про те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ч. 2 ст. 79 ГПК України відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі подане у зв'язку із знаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" в стані припинення шляхом поділу колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачає право, а не обов'язок суду зупиняти провадження у справі за наявності певних обставин; до того ж, процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК України допускається на стадії виконання судового рішення.
Крім того, колегією суддів суду касаційної інстанції не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що судами неправомірно стягнуто пеню у дол. США, оскільки рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 у справі № 909/660/14 стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" пеню в дол. США в еквіваленті до валюти України (гривні) розрахунок якої здійснено за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення вимоги про стягнення пені.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ним порушено зобов'язання за кредитним договором з вини банку, оскільки Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" Національним банком України віднесено до категорії неплатоспроможних внаслідок чого поточний рахунок відповідача з 16.03.2014 було заблоковано та позбавлено його можливості перерахувати платіж на погашення кредиту 31.03.2014, що в розумінні ст. 613 ЦК України звільняє відповідача від сплати процентів та штрафних санкцій не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки сам відповідач визнає у доповненні до відзиву на позовну заяву (т. 1 а. с. 161-163), що він прострочив сплату чергового платежу ще у лютому місяці 2014 року, тобто ще до віднесення позивача 16.03.2014 до категорії неплатоспроможних.
Всі інші доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі № 909/660/14 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
Л.А. ГОЛЬЦОВА