02 лютого 2015 року Справа № 902/618/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючий,
Жукової Л.В. (доповідач),
Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату
на рішеннягосподарського суду Вінницької області від 20.06.2013 р.
та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р.
у справі № 902/618/13 господарського суду Вінницької області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010"
доВінницького обласного військового комісаріату
простягнення 88 176 грн.
Вінницький обласний військовий комісаріат звернувся з касаційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 20.06.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. у справі № 902/618/13. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного ним строку для подання касаційної скарги, встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодек су України.
Розглянувши дане клопотання колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Дотримання вимог норм процесуального права при зверненні з касаційною скаргою є обов'язком для всіх учасників процесу.
Судова колегія касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 09.04.2014 р. була прийнята постанова Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 р. вперше подана Вінницьким обласним військовим комісаріатом касаційна скарга була повернута скаржнику на підставі п.3, п.4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.08.2014 р. вдруге подана Вінницьким обласним військовим комісаріатом касаційна скарга була повернута скаржнику на підставі п.4, п.5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
02.12.2014 р. Вінницький обласний військовий комісаріат втретє звернувся з касаційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 20.06.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. у справі № 902/618/13 до Вищого господарського суду України, про що свідчить відбиток штемпеля на конверті, разом з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи причини пропуску встановленого процесуального строку для звернення із касаційною скаргою, скаржник зазначає, що у Вінницький обласний військовий комісаріат надходить велика кількість документів, що пов'язані з оформленням апеляційних та касаційних скарг, заперечень та інших заяв, тому підготувати необхідні документи для оскарження рішень судів в визначений законом термін не завжди можливо.
Зазначені доводи скаржника колегія суддів вважає непереконливими з огляду на наступне.
Після усунення недоліків первинної касаційної скарги Вінницький обласний військовий комісаріат подав її вдруге, однак вже поза межами встановленого процесуального строку та не дотримавшись встановлених процесуальних вимог, а саме, не в повному обсязі сплатив судовий збір та не заявив клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Звернувшись втретє з касаційною скаргою № КПР/789 від 28.04.2014 р. вже поза межами встановленого процесуального строку Вінницький обласний військовий комісаріат знову не додав доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що причини пропуску скаржником процесуального строку для подання касаційної скарги у даній справі не можна визнати поважними, оскільки дотримання вимог процесуального законодавства при неодноразовому поданні касаційних скарг повністю залежало від скаржника, заявник касаційної скарги не послався на обставини, що їх слід було б вважати непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Отже, пропуск строку, встановленого для подання касаційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення Вінницькому обласному військовому комісаріату строку на касаційне оскарження у зв'язку з недоведенням поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Частинами першою та другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору встановлюється у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Враховуючи ціну позову, при поданні касаційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 913,50 грн., однак, заявником до касаційної скарги додано платіжні доручення № 248/353 від 14.05.2014 в розмірі 883 грн. та № 2299 від 14.11.2014 р. в розмірі 30,09 грн., тобто судовий збір за подання касаційної скарги сплачено не в повному розмірі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись статтями 53, 86, 110, 111, пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Клопотання Вінницького обласного військового комісаріату про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 20.06.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. у справі № 902/618/13 відхилити.
Касаційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату на рішення господарського суду Вінницької області від 20.06.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. у справі № 902/618/13 повернути без розгляду.
Повернути Вінницькому обласному військовому комісаріату (21016, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 31) з державного бюджету 883 (вісімсот
вісімдесят три) грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 248/353 від 14.05.2014 р. та 30 (тридцять) грн. 09 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 2299 від 14.11.2014 р.
Головуючий: Черкащенко М.М.
Судді: Жукова Л.В.
Нєсвєтова Н.М.