29 січня 2015 року Справа № 905/4041/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.,
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)
розглянувши касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014
у справі№ 905/4041/13 Господарського суду Запорізької області
за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доКомунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа"
простягнення 3 % річних у розмірі 1 444 141,79 грн. за несвоєчасні розрахунки за спожитий природний газ
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" звернулася з позовом до Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" про стягнення 3% річних у розмірі 1 444 141,79 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю природного газу №10-140(09)ТН від 30.09.2009 в частині своєчасної оплати поставленого позивачем газу. Зазначав позивач і про те, що судовим рішенням у іншій господарській справі з відповідача стягнута сума основної заборгованості за спожитий природний газ за укладеним договором у розмірі 70 445 941,04 грн. При цьому посилався на приписи статей 525, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.07.2013, ухваленим суддею Зекуновим Е.В., позов задоволено повністю. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача права на стягнення з відповідача інфляційних втрат, з огляду на несвоєчасне невиконання відповідачем грошового зобов'язання. При цьому суд керувався приписами статей 202, 530, 598, 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.09.2013 залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2013 заяву Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" про надання відстрочки виконання рішення суду задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області у цій справі на дванадцять місяців з жовтня 2013 року.
30.09.2014 Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа" звернулося до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення у цій справі та просило розстрочити його виконання строком на п'ять років зі щомісячним платежем у розмірі 24 084,54 грн. В обґрунтування заяви, заявник вказував на неможливість негайного виконання судового рішення у справі з огляду на складний фінансовий стан товариства, обумовлений існуванням кредиторської заборгованості перед позивачем та наявністю дебіторської заборгованості, а також невідшкодованої різниці в тарифі через невідповідність собівартості теплової енергії діючому тарифу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2014, ухваленою суддею Серкіз В.Г., відповідачу надано розстрочку виконання рішення місцевого господарського суду строком на 60 місяців зі сплатою 59 місяців по 24 084,53 грн. та останній місяць зі сплатою 24 084,93 грн. Господарський суд виходив з доведеності відповідачем обставин, за яких можливе розстрочення виконання судового рішення. При цьому суд керувався приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Черленяк М.І. - головуючий, Ільїн О.В., Хачатрян В.С., постановою від 12.11.2014 перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати та відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує про недоведеність відповідачем наявності виняткових обставин, за яких можлива розстрочка виконання судового рішення. Крім того, як зазначає скаржник, невиконання судового рішення відповідачем впливає і на фінансовий стан позивача. При цьому посилається на порушення судами приписів статей 33, 42, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу Вищого господарського суду України від Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 27.03.2013 у цій справі (яке набрало законної сили) стягнуто з Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 444 141,79 грн. - 3% річних. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2014, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014, було розстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2013 на 60 місяців за відповідним графіком. Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність виняткових обставин, що ускладнюють та роблять неможливим вчасне виконання рішення суду у цій справі. При цьому, судами було надано оцінку наведеним відповідачем обставинам та враховано інтереси як позивача, так і відповідача. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови унормовано статтею 121 Господарського процесуального кодексу України. Так, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначається господарським судом. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у строк. При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Господарські суди, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам, установили, що виконання судового рішення відповідачем ускладнювалось скрутним фінансовим станом останнього; що негайне виконання рішення у справі призведе до зупинки діяльності підприємства відповідача і унеможливить виконання зобов'язань і подальше надходження коштів на рахунок, та, відповідно, і виконання судового рішення у цій справі, тобто стягнення спірної суми. Господарськими судами при наданні розстрочки було враховано специфіку діяльності підприємства відповідача; те, що підприємство функціонує в складних економічних умовах, обумовлених жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики і податковим навантаженням; що у відповідача відсутні у наявності обігові кошти та наявна невідшкодована різниця в тарифі через невідповідність собівартості теплової енергії діючому тарифу. Разом з цим, господарські суди врахували і матеріальні інтереси та фінансовий стан позивача. З огляду на викладене та зважаючи на те, що судами установлено наявність виключних обставин, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги скаржника. Доводи скаржника визнаються непереконливими, позаяк не спростовують викладеного і установленого судами та їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі № 905/4041/13 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець