29 січня 2015 року Справа № 906/693/13
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року у справі № 906/693/13 за скаргою фізичної особи-підприємця Геруса Володимира Адамовича на дії відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області за позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до фізичної особи-підприємця Геруса Володимира Адамовича про стягнення 136 000 грн штрафу та пені,
Повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
До касаційної скарги не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі із заяв, що подаються до Вищого господарського суду України.
Натомість відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області звернувся з клопотанням про відстрочку сплати судового збору у зв'язку з недостатністю бюджетних призначень.
За правилами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Окрім того, відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області подав касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для її подання.
Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим актом законної сили.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалами Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2014 року та від 8 грудня 2014 року касаційна скарга поверталася заявникові з підстав недотримання вимог статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо надання належних доказів надіслання копії касаційної скарги іншим сторонам у справі та надання належних документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому розмірі.
Повторна касаційна скарга подана до Вищого господарського суду України 18 грудня 2014 року. В обґрунтування заявленого клопотання про відновлення процесуального строку заявник посилається на те, що повернення касаційної скарги вищезазначеними ухвалами стало причиною для пропуску строку на подання касаційної скарги у встановленому законом порядку, а також на усунення недоліків, зазначених в цих ухвалах.
Попередні повернення касаційної скарги стали наслідком порушення скаржником вимог вказаних вище норм права, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску встановленого процесуального строку, оскільки дотримання вимог норм процесуального права при зверненні з касаційною скаргою є обов'язком для всіх учасників процесу.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.
На підставі наведеного, керуючись пунктами 4, 5 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про відстрочення сплати судового збору відхилити.
2. Клопотання про відновлення пропущеного строку відхилити.
3. Касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року повернути скаржнику.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
Суддя І.М. Васищак
Суддя В.І. Студенець