Справа: № 826/14774/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
27 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Безименної Н. В.,
суддів: Аліменка В. О. та Бєлової Л.В.,
при секретарі: Авраменко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -
У вересні 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати в повному обсязі постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 44252374 від 27.08.2014 року про стягнення з Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 65960,44 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2014 року № 910/136/14 про стягнення з Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна мастильна компанія» 599514, 64 грн - основного боргу, 47156,35 грн - 3% річних, 12933,42 грн - судового збору (а. с. 8).
Зокрема, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 44252374 від 05.08.2014 року боржнику - Дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надано семиденний термін з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання (а. с. 8).
13.08.2014 року зазначена постанова направлена відповідачем на адресу Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та отримана останнім 15.08.2014 року, що підтверджується копією супровідного листа від 05.08.2014 року № 1589/9 та відбитком поштового штемпеля на конверті (а. с. 9,10).
27.08.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 65960,44 грн (а. с. 13).
15.09.2014 року вказана вище постанова направлена відповідачем на адресу Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та отримана останнім 17.09.2014 року, що підтверджується копією супровідного листа від 27.08.2014 року № 158/9 та відбитком поштового штемпеля на конверті (а. с. 11, 12).
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження».
Приписами 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 зазначеного вище Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
При цьому, у ч. 2 ст. 25 вказаного вище Закону зазначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» занаявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Колегією суддів встановлено, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2014 року ВП № 44252374, тобто після 15.08.2014 року, позивач не виконав добровільно у семиденний строк відповідного рішення, при цьому із заявою до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про відкладення провадження виконавчих дій не звертався, а тому постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.08.2014 року відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, судом першої інстанції вірно не взято до уваги копію платіжного доручення від 27.08.2014 року № 225 про сплату позивачем коштів у розмірі 112604,00 грн, оскільки остання свідчить про те, що оплата заборгованості проведена позивачем після спливу семиденного строку на добровільне виконання судового наказу, а борг сплачено не у повному обсязі (а. с. 14).
З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем до суду копії платіжних доручень від 03.09.2014 року № 289 і № 290 та від 23.09.2014 № 555 про оплату боргу на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № 44252374 від 05.08.2014 року на загальну суму 547000,41 грн, також проведені позивачем після спливу семиденного строку на добровільне виконання судового наказу (а. с. 15, 16, 17).
Підсумовуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що Дочірнім підприємством «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не надано доказів про добровільне та повне виконання рішення у семиденний строк після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.08.2014 року винесена державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до п. 6 мотивувальної частини постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року № 3 виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 2 лютого 2015 року.
Головуючий суддя: Н. В. Безименна
Судді: В. О. Аліменко
Л.В. Бєлова
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Бєлова Л.В.