Провадження №1-кп/748/25/15
Єдиний унікальний № 748/2/15-к
02 лютого 2015 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, проживаючого за
адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Центрі
зайнятості, навчається на еклектрогазозварювальника та отримує стипендію,
в силу ст. 89 КК України не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,
сторони кримінального провадження :
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_6 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 01 червня 2014 року у нічний час, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , шляхом котіння та подальшого заведення двигуна за допомогою стороннього предмету зовні схожого на ключ, завів двигун мотоцикла марки «Viper-125», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 та розпочав його рух, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, вартість якого згідно висновку експерта № 63 від 17 липня 2014 року складає 4 459 грн. 64 грн.
Своїми умисними діями, що виразились незаконному заволодінні транспортним засобом, що належить ОСОБА_6 . ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 КК України.
02 лютого 2015 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим укладена угода про примирення, у якій ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України в обсязі підозри, заподіяну матеріальну шкоду у сумі 4 459 грн. грн. 64 коп. відшкодував частково у сумі 2 600 грн., потерпілий від висунення вимог та претензій матеріального характеру до ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження відмовився, у зв'язку з відшкодуванням збитків. Сторони дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин та узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн. Обвинувачений погодився на його призначення та усвідомив наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Із запропонованою мірою покарання прокурор згоден.
Дії, які обвинувачений повинен вчинити на користь потерпілої, не пов'язані з відшкодуванням шкоди, відсутні.
Обвинувачений та потерпілий розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення угоди та затвердження даної угоди про примирення для сторін є для обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.1 ст.474 КПК України; для потерпілої обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Обвинувачений, потерпілий розуміють, що у разі невиконання угоди про примирення виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної угоди. У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України потерпілий чи прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та на судовий розгляд кримінального провадження в загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Виконавши вимоги ст.ст.342-348 КПК України, з'ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості затвердження угоди, суд вважає, що угода підлягає затвердженню з ухваленням вироку і призначенням узгодженого сторонами покарання з наступних підстав.
Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди і правильності правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилась у незаконному заволодінні транспортним засобом, що належить ОСОБА_6 за ч.1 ст.289 КК України .
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 відповідно до ст.. 12 КК України, є злочином середньоїтяжкості.
Перед затвердженням угоди про примирення, суд згідно з вимогами ч.5,6 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України з'ясував, що обвинувачений розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ст. 473 КПК України.
Угода про примирення може ініціюватися в будь який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим відповідає вимогам ст..471 Кримінального процесуального кодексу України, а також відсутні підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, а тому вона може бути затверджена. На умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення вчинена обвинуваченим ОСОБА_3 зазначена вірно. Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, наявні фактичних підстави для визнання винуватості.
При затвердженні угоди виконані умови, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є вчинення злочину неповнолітнім, визнання вини, відшкодування шкоди. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено. За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно.
Враховуючи, що ОСОБА_3 злочин вчинив у неповнолітньому віці, вчинений ним злочин відноситься до умисних злочинів середньої тяжкості, визнав вину, шкоду заподіяну потерпілому відшкодував, суд вважає за можливе призначити йому покарання, узгоджене з потерпілим у виді штрафу із застосуванням ст. 69 КК України.
Процесуальні витрати по справі за проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 393 грн. 12 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 02 лютого 2015 року між потерпілим ОСОБА_6 обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у сумі 850 грн.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 393 грн. 12 коп.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий та прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Головуюча ОСОБА_1