Провадження № 1-в/742/8/15
Єдиний унікальний № 1-47/11
28 січня 2015 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , засудженої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки клопотання ОСОБА_5 про застосування амністії, -
До суду надійшло клопотання засудженої ОСОБА_5 про застосування щодо неї амністії додаткової міри покарання згідно положень ст.ст. 2, 14 Закону України «Про амністію в 2014 році».
В судовому засіданні засуджена ОСОБА_5 та її захисник-адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання, про що дали відповідні пояснення. При цьому ОСОБА_5 дала свою згоду на застосування амністії щодо додаткової міри покарання та вказує, що після звільнення від основного покарання у вигляді позбавлення волі, прибула на постійне проживання в м. Прилуки та перебуває на обліку в КВІ, порушень не допускає, але не може працевлаштуватися із-за обмежень додаткового покарання у вигляді заборони займати певні посади, унаслідок чого і просить суд звільнити по амністії від такого.
Суд, заслухавши думку вищеназваних учасників судового розгляду та прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи засудженої та клопотання, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно з вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.08.2011 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, крім житла, що є власністю засудженої.
19 квітня 2014 року набув чинності Закон України № 1185-УП від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році», статтею 2 цього Закону передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Стаття 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачає : “Особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом....”
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 липня 2014 року постановлено звільнити ОСОБА_5 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.08.2011 року, оскільки вона ( ОСОБА_5 ), відповідно до ст. 12 КК України засуджена за вчинення тяжкого злочину, який не поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалася і станом на 19.04.2014 року відбула 02 роки 07 місяців 18 днів, тобто відбула більш однієї чверті строку призначеного покарання.
Отже, вищеназваним судовим рішенням - Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 липня 2014 року - не вирішено питання в частині звільнення ОСОБА_5 від додаткового покарання, як це вбачається із резолютивної частини вищеназваної ухвали суду.
Тому, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування щодо засудженої ОСОБА_5 положень ст.ст. 2, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнення її від відбування додаткового покарання у вигляді "позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки", оскільки, дане питання не було вирішене Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 липня 2014 року.
Ззідно ст.ст. 537ч.1п.14; 539ч.2п.4 КПК України суд, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішує дане питання, при цьому суд враховує, що в матеріалах справи не міститься даних які унеможливлювали-б застосування щодо ОСОБА_5 звільнення її по амністії і від додаткової (вищеназваної) міри покарання.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про амністію у 2014 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 74, 85, 86 КК України, ст.ст. 371, 372, 376, 392, 539 КПК України, -
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки, призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.08.2011 року.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайсуд протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1