Справа№751/88/15-ц
Провадження №4-с/751/4/15
27 січня 2015 року м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1
у складі: головуючого-судді Гордійка Ю. Г.
при секретарі Ващиліна Т. В.
з участю: представників заявника ОСОБА_2, ОСОБА_3
головного державного виконавця Сердюк І.А.
заінтересованої особи ОСОБА_4
представника заінтересованої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 в порядку ст. 383 ЦПК України -
05.01.2015 р. до суду надійшла скарга ОСОБА_6 в порядку ст. 383 ЦПК України(а.с.1-3), яка мотивована наступним.
24.12.2014 р. він поштою отримав копії постанов від 15.12.2014 р. про відкриття виконавчого провадження і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копія останньої постанови була направлена до виконання до державної реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Підставою для винесення постанови про відкриття провадження в постанові від 15.12.2014 р. зазначено виконавчий лист № 2-427 від 02.02.2007 р., що виданий Новозаводським районним судом ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Недотримання державним виконавцем порядку контролю за вимогами, які висувалися до виконавчого документу відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що існувала на момент видачі виконавчого листа), тягне визнання неправомірним рішень, які прийняті за наслідками такого контролю. Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, у виконавчому документі повинна бути зазначена дата набрання чинності рішенням. Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Пунктом 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону. Виконавчий лист, на підставі якого державний виконавець відкрив виконавче провадження згідно постанови від 15.12.2014 р. ВП № 45838700 не відповідає вимогам, що встановлені законом, зокрема, у виконавчому листі відсутня дата набрання рішення законної сили, тому державний виконавець зобов'язаний був відмовити в відкритті виконавчого провадження. Оскільки заходи зі звернення стягнення на майно боржника, зокрема, арешт майна боржника є похідними від відкриття виконавчого провадження, то скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2014 р. тягне скасування постанови про накладання арешту на квартиру. Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено спеціальний порядок щодо стягнення аліментів. Повноваження у державного виконавця на звернення стягнення на майно боржника надаються за наявності юридичного факту - у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці (ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. При відсутності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці звернення стягнення на майно боржника, зокрема, арешту майна боржника є неправомірним. Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Просив: - скасувати постанову старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7 від 15.12.2014 р. ВП № 45838700 про відкриття провадження в справі; - зняти арешт з квартири за адресою: м. Чернігів вул. Текстильників 21/1, що накладений Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.
В ході розгляду справи було уточнено, що заінтересованою особою є не Державна реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції, а є реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції; що заінтересованою особою є не ОСОБА_8, а є ОСОБА_4В.(а.с.18).
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 - ОСОБА_2 скаргу(а.с.1-3) підтримав та пояснив, що заявник копії двох постанов отримав поштою 24.12.2014 р.; до суду скарга подана 05.01.2015 р.; розрахунок заборгованості по аліментах заявник не отримував, але сплатив цю заборгованість повністю 13.01.2015 р. (оскільки була заборгованість по аліментах) у виконавчому провадженні, якого не повинно було бути; не знає, чи оскаржував заявник рішення суду, на підставі якого був виданий виконавчий лист; розрахунок заборгованості по аліментах заявник не оскаржував.
Представник заявника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 скаргу(а.с.1-3) підтримав та пояснив, що розрахунок заборгованості по аліментах заявник отримав в січні 2015 р.; після цього сплатив цю заборгованість 13.01.2015 р., перерахувавши гроші на депозитний рахунок виконавчої служби.
Заінтересована особа - ОСОБА_4 вважає, що скарга не підлягає задоволенню, та пояснила, що на даний час грошей від заявника в погашення заборгованості по аліментах не отримала.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Головний державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7 вважає, що скарга не підлягає задоволенню згідно письмових заперечень, та пояснила, що виконавчий лист надійшов до виконавчої служби не вперше; виконавчий лист надійшов до виконавчої служби вперше у зв'язку з негайним виконанням рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Представник заінтересованої особи - реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився. Про час і місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦПК України суд розглядає справу у відсутність їх представника.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.12.2014 р. стягувачем - заінтересованою особою ОСОБА_4 на виконання до Новозаводського ВДВС Чернігівського управління юстиції було подано виконавчий лист № 2-427/07, виданий 02.02.2007 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення на її користь з заявника - боржника ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_9, 26.01.2005 р., в розмірі 1/3 частина усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 17.01.2007 року і до досягнення дитиною повноліття. У виконавчому листі зазначено про негайне виконанням рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць та що судом цивільна справа була розглянута 01.02.2007 р. Згідно відміток у виконавчому листі він надходив на виконання до виконавчої служби неодноразово.
На підставі вказаного 15.12.2014 р. державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7 винесла постанови у виконавчому провадженні № 45838700 про відкриття виконавчого провадження і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження(а.с.21,23).
Згідно розрахунку про стан заборгованості по сплаті аліментів(а.с.16) ця заборгованість з 01.06.2014 р. станом на 13.01.2015 р. складає 12493,26 грн. Цей розрахунок заявник не оспорив, погодився з ним, перерахувавши 13.01.2015 р. 12493,26 грн. на депозитний рахунок виконавчої служби, про що повідомив виконавчу службу(а.с.15).
Посилаючись на вказані доводи, зазначені в скарзі(а.с.1-3), ОСОБА_6 з вказаними постановами не згоден.
Згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на дату видачі вказаного виконавчого листа) у виконавчому документі повинна бути зазначена дата набрання чинності рішенням (на даний час п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимогу про зазначення у виконавчому документі дати набрання законної (юридичної) сили рішенням).
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути зверненого на майно боржника.
Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження (крім вказаних в ч. 1-4 цієї статті) арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Суду не доведено наявність правових підстав для задоволення скарги, визначених ст. 383 ЦПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
На підставі викладеного, враховуючи: - що у вказаному виконавчому листу, виданому судом 02.02.2007 р., зазначено, зокрема, про стягнення аліментів з 17.01.2007 р. і до досягнення дитиною повноліття, про негайне виконанням рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць та що судом цивільна справа була розглянута 01.02.2007 р.; - що згідно відміток у виконавчому листі до винесення двох постанов, що оскаржуються, виконавчий лист надходив на виконання до виконавчої служби неодноразово; - що ОСОБА_6 не оскаржував рішення суду, на підставі якого був виданий виконавчий лист (оскільки суду не надано доказів про протилежне), та не оскаржував розрахунок заборгованості по аліментах; - що ОСОБА_6 13.01.2015 р., через три тижні після отримання двох постанов, що оскаржуються, вніс всю суму заборгованості на депозитний рахунок виконавчої служби, про що повідомив виконавчу службу (тобто відповідно фактично погодився не тільки з розрахунком про стан заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 45838700, але і з раніше винесеними постановами у виконавчому провадженні № 45838700 про відкриття виконавчого провадження і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження); тому в задоволенні скарги необхідно відмовити повністю.
Державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7 діяла згідно вимог чинного законодавства, в межах своїх повноважень, права чи свободи заявника порушено не було.
Заявником не пропущено десятиденний строк подання скарги до суду, встановлений ч. 1 ст. 385 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 383-388 ЦПК України, Конституцією України, Законом України „Про виконавче провадження” -
Ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_6 в порядку ст. 383 ЦПК України - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, які її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.Г. Гордійко