Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/1010/14-п
Провадження № 3/670/3/15
29 січня 2015 року смт. Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Волкова О.М.
з участю секретаря Сікорської В.О.
розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 04 листопада 2014 року біля 11.40 год. в с. Дашківці Віньковецького району керував мотоблоком “Зубр” з причепом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що характеризувалось почервонінням обличчя та різким запахом алкоголю з рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та продуття спецприладу “Драгер”на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. В заперечення пояснив, що того дня разом із сусідом ОСОБА_2 виїхав своїм мотоблоком на перехрестя в с. Дашківці, щоб зустріти дочку з автобуса і був не п'яний. При виїзді із заправки його зупинив інспектор Віньковецького ВДАІ ОСОБА_3 та запідозрив запах алкоголю. ОСОБА_1 сів у службовий автомобіль ДАІ, де ОСОБА_3 склав протокол, який підписали зупинені ним двоє свідків. Перед цим інспектор пропонував йому проїхати у лікарню в смт. Віньківці, щоб пройти експертизу, на що ОСОБА_1 відмовився, оскільки мала під'їхати дочка. Однак продути прилад “Драгер” ОСОБА_3 йому не пропонував, хоча він просив надати йому таку можливість. ОСОБА_1 також написав під диктовку інспектора пояснення, і він його відпустив. Мотоблок не затримував, лише сказав, щоб надалі керував ОСОБА_2
У судове засідання 29.01.2015 року ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи судовою повісткою, не з'явився, причини неявки не повідомив.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідків, дослідивши докази по справі, доходжу висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року „Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" та Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 400/666 від 09 вересня 2009 року.
Відповідно до вимог цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з п. 1.2. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666,(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 р за N 931/16947), (далі - Інструкція ) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якими за п. 1.3. є:
а) запах алкоголю з порожнини рота;
б) порушення координації рухів;
в) порушення мови;
г) виражене тремтіння пальців рук;
ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто, відсутність вказаних ознак не дає підстав для огляду водія, а ознаки, які не установлені МОЗ і МВС, не можуть бути підставами вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння.
Отже, враховуючи особливості правопорушення і виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати, чи вчинено особою порушення ПДР, а якщо вчинено, то в чому саме полягає правопорушення і чи винна особа у цьому.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_1 поставлено саме відмову від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння.
Допитаний судом у якості свідка інспектор ВДАІ Віньковецького району Сохацький В.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення, суду пояснив, що під час патрулювання в с. Дашківці при спілкуванні із водієм мотоблока “Зубр” почув різкий запах алкоголю. У присутності двох свідків він запропонував ОСОБА_1 продути прилад “Драгер” чи проїхати у лікарню на експертизу на стан сп'яніння, але він відмовився. Після цього ОСОБА_3 склав протокол, та наказав порушнику передати керування тверезому водієві.
Допитані судом кожен окремо свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що числа не пам'ятають, на перехресті у с. Дашківці їх зупинив інспектор Віньковецького ВДАІ ОСОБА_3 та у їх присутності запропонував ОСОБА_1 продути прилад “Драгер” чи їхати в смт. Віньківці на експертизу, але ОСОБА_1 відмовився. При цьому він пояснював, що випив пляшку пива.
Таким чином, показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повністю узгоджуються між собою, стверджується факт відмови ОСОБА_1 від продуття алкотестера “Драгер” та проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ 2 № 305093 від 04.11.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки у протоколі письмово зазначив, що подальше керувати не буде. Крім того, він власноручно написав зізнавальні пояснення, де вказав, що випив 0,5 л. пива, після чого 04.11.2014 року керував мотоблоком з причепом у с. Дашківці та продути прилад “Драгер” на місці і пройти медичний огляд відмовляється.
Проаналізувавши досліджені судом докази в їх сукупності, та давши їм належну оцінку, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому підлягають відхиленню та жодним чином не скасовують факту вчинення правопорушення та не впливають на кваліфікацію його дій твердження ОСОБА_1, що він в стані алкогольного сп'яніння не перебував, що виключає в його діях склад правопорушення, оскільки останньому інкримінується відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а жодних даних, які б викликали сумніви у належності даних матеріалів справи та об'єктивності працівника органу ДАІ у дані ситуації, ОСОБА_1 не навів.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд бере до уваги, що згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення та обставини, при яких воно було вчинено, ступінь вини правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважаю за можливе призначити йому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, що буде необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VІ із порушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 36,54 грн.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 130 ч. 1, 283 - 285 КУпАП, Законом України “Про судовий збір” № 3674- VІ від 08.07.2011 р., суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 36 гривень 54 копійки.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд.
Суддя О.М. Волкова