Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/11336/14-ц Головуючий у 1-й інст. Бондарчук В. В.
Категорія 2 Доповідач Коломієць О. С.
27 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Жигановської О.С., Зарицької Г.В.
при секретарі
судового засідання: Добровольській Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирського обласного МТБІ Житомирської обласної ради, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міськради та скасування свідоцтва про право власності,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2014 року, -
У грудні 2014 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №187 від 11.03.2010 р. про узаконення самовільно побудованих прибудов та господарських споруд ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, а також скасувати свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 12.03.2010 р. на підставі вищевказаного рішення. В обґрунтування позову зазначила, що рішенням виконкому Житомирської міської ради № 187 незаконно узаконено самовільне будівництво ОСОБА_3, яке побудоване з порушенням норм ДБК та руйнує господарські будівлі позивача.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2014 року з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України відмовлено у відкритті провадження у вищевказаній цивільній справі у зв'язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що подавши до суду даний позов позивач таким чином оспорює правомірність дій посадових осіб суб'єкта владних повноважень, а тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 4 ЦПК України.
В силу ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справи щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
В своїй позовній заяві ОСОБА_2 просила скасувати рішення виконкому Житомирської міськради та свідоцтво про право власності ОСОБА_3, видане на підставі цього рішення. В заяві зазначила, що проживає в АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 є співвласницею даного житлового будинку та проживає в квартирі №1. Здійснені у 2004 році ОСОБА_3 прибудови та надбудови до житлового будинку слугують перешкодами у користуванні та обслуговуванні будинком і господарськими будівлями позивачки. В зв'язку зі стиковкою дахів, відсутністю нормальних водовідводів, перекриттям проходу до приміщення - літня кухня позивачки прийшла в непридатний стан та потребує капітального ремонту.
Зважаючи на викладені в позові обґрунтування вимог, вбачається, що між сторонами виник спір про право цивільне, який витікає з цивільно-правових відносин щодо захисту права власності.
Згідно пункту 26 Постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013р., право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень).
Відповідно до п. 27 вказаної Постанови свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підстав яких згідно зі ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку із цим суд відповідно до ч.1 ст.21, ст.393 ЦК України визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи положення ст.1 ЦПК України та ст.2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається в порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку, згідно з п.21 Постанови, це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для відмови у відкритті провадження у справі не було.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування ухвали і направлення справи до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді