Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/65/15-а
Провадження № 2-а/280/26/15
23 січня 2015 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до служби у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним рішення комісії з питань захисту прав дитини, його скасування, визнання протиправним та необгрунтованим висновку служби у справах дітей та призначення опікуном,-
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача служби у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань захисту прав дитини № 2 від 10.12.2014 р. відносно малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначити позивача опікуном над малолітніми дітьми, визнати необґрунтованим висновок відповідача від 23.12.2014 р. № 03-32/940.
Розглянувши матеріали адміністративного позову суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.
Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась з позовом про скасування висновку №03-32/940 від 23.12.2014 року та рішення № 2 від 10.12.2014 р. про відмову у призначенні опікуном та призначити її опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
Правовідносини щодо опіки та піклування врегульовані главою 6 "Опіка та піклування" розділу ІІ Цивільного кодексу України.
Згідно з положеннями статті 58 Цивільного кодексу України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Рішення державних адміністрацій районів, районних державних адміністрацій у місті Києві та Севастополі, виконавчих комітетів районних у містах, сільських, селищних рад про встановлення опіки та піклування над дітьми стосується відносин, що регулюються зокрема, главою 6 Цивільного кодексу України і Правилами опіки та піклування, затвердженими спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. N 34/166/131/88.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіки та піклування, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства, дає змогу судді дійти висновку, що служба у справах дітей при РДА під час здійсненні ними функцій по встановленню опіки або піклування не здійснюють владних управлінських функцій, а здійснюють особливу державну турботу про неповнолітніх дітей що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Відтак, відповідач приймаючи вищевказані рішення не здійснював владних управлінських функцій, а тому відповідно до положень статей 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір не є публічно-правовим.
Крім того, проаналізувавши правову природу відносин, які склалися між позивачем та відповідачем, суддя дійшов висновку, що зазначені правовідносини регулюються нормами цивільного права (главою 6 Цивільного кодексу України,), а відтак є приватноправовими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Оскільки спір між сторонами не є публічно-правовим та виник з цивільних правовідносин, вимоги з яких розглядаються в порядку цивільного судочинства, суддя дійшов висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи правила територіальної підсудності встановлені у Цивільному процесуальному кодексі України, позивачу з даною вимогою слід звернутися до місцевого загального суду за місцезнаходженням відповідача.
Пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1 до служби у справах дітей Коростишівської РДА Житомирської області про визнання протиправними рішення комісії з питань захисту прав дитини, його скасування, визнання протиправним та необгрунтованим висновку служби у справах дітей та призначення опікуном не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Відповідно до частин першої та другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається позивачу за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі. За правилами частини другої статті 7 цього Закону судовий збір повертається повністю.
Як вбачається з доданої до позовних матеріалів квитанції від 19.01.2015р., №003800784 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви 73,08 грн. що відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".
Оскільки суддя відмовляє у відкритті провадження у даній справі, то сплачений згідно квитанції від 19.01.2015р., №003800784 судовий збір у розмірі 73 грн.08 грн грн. підлягає поверненню позивачу у відповідності до вимог статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 109, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір", суддя,-
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до служби у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним рішення комісії з питань захисту прав дитини, його скасування, визнання протиправним та необгрунтованим висновку служби у справах дітей та призначення опікуном - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що з даною вимогою йому необхідно звернутися до Коростишівського районного суду Житомирської області у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Повернути ОСОБА_1 (вул.Бесарабська,17, с.Старосільці, Коростишівського району) з р/р 31213206700268, код ЄРДПОУ 37927181, МФО 811039 в ГУ ДКСУ у Житомирській області сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 73 грн 08 коп. згідно квитанції № 003800781 від 19.01.2015р.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Коростишівський районний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її отримання.
Суддя В.В.Янчук