Справа № 295/16358/14-а
2-а/295/46/15
19.01.2015 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі
судді Корицької В.О.,
при секретарі Зоренко Т.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1,
до ВДАІ з обслуговування м. Житомира при УМВС України у Житомирській області,
про визнання незаконною і скасування постанови серії ПС1 № 266039 від 04.11.2013 р.
щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді
накладення штрафу у сумі 680,00 грн. та закриття провадження у даній справі, -
Позивач, звернувшись до суду із вказаним вище позовом, просить визнати протиправною і скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 266039 від 04.11.2013 р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 680 грн.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що Правил дорожнього руху (далі за текстом - ПДР) не порушував. Крім того, ОСОБА_1 додає, що відповідач діяв у порушення вимог ст. 251 КУпАП, якою передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, у позові зазначив, що про час і місце розгляду адміністративної справи повідомлений не був, а копію постанови отримав від державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ, тобто був позбавлений можливості надати пояснення по суті правопорушення, чим порушені його права на об'єктивний, всебічний та повний розгляд справи. Так, вважає незаконною наведену вище постанову, оскільки жодних доказів працівник ДПС не зібрав, а тому до адміністративної відповідальності його притягнуто безпідставно. /а.с. 6-11/
Згідно положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних повноважень.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Позивач у судовому засіданні 19.01.2015 р. заявлені вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, та просив їх задовольнити. /а.с. 32-33/
Відповідач свого уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, про що свідчить підпис уповноваженої особи щодо отримання 15.12.2014 р. виклику до суду. /а.с. 30/ Щодо поважності причин неявки, суд не повідомив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, що відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю, виходячи з наступного.
Згідно норм ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення - це протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до копії постанови серії ПС1 № 266039 від 04.11.2013 р. на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, а саме, порушення вимог п. 31.4.4 ПДР України. /а.с. 14/
Відповідно до п. 31.4.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей: не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі.
При цьому, пунктом 31.5 ПДР України встановлено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п. 31.4 Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.п. 9.9, 9.11 цих Правил.
У судовому засіданні позивач пояснив, що склоомивачі не працювали у зв'язку із відсутністю в них води, оскільки у той день стояла похмура погода, що і призвело до використання усієї води в системі.
Кріим того пояснив, що рухався найкоротшим шляхом до місця роботи, а тому ПДР не порушував.
Також додав, що він не належить до категорії осіб, зазначених у ч. 2 ст. 121 КУпАП, оскільки не займається перевезенням пасажирів.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
У відповідності до ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому, положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчинені, чи підлягає адміністративній відповідальності, обставини що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на той факт що, відповідач, не надав доказів правомірності свого рішення, що є його обов'язком відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-який сумнів тлумачиться на користь особи, що притягається до відповідальності, суд вважає, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 86, 104, 128, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 122, 126, 251, 256, 276, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову ст. інспектора ДПС ВДАІ Богунського РВ м. Житомира Добжанського Павла Йосиповича у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 266039 від 04.11.2013 р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП - скасувати та закрити провадження у даній адміністративній справі.
Дана постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Корицька