про залишення позовної заяви без розгляду
29 січня 2015 рокум. ПолтаваСправа № 816/90/15-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області - Сиромятнікова В.В.,
представник відповідача - Полтавського міського управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області - Забєлінського О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення премії, -
15 січня 2015 р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області, третя особа - Полтавське міське управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Полтавського міського управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області № 574 від 11 листопада 2014 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого ВКР Полтавського міського управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області капітана міліції ОСОБА_1 (М-196195) до оголошення суворої догани, стягнення премії у розмірі 527,75 грн за вересень 2014 року.
Ухвалою від 29 січня 2015 року судом до участі у справі в якості другого відповідача залучено Полтавське міське управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області.
В ході судового розгляду судом постановлено на обговорення питання про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
У розумінні пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З огляду на викладене, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу проходження публічної служби.
Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Дані строки обмежують час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, відповідно до матеріалів справи позивачем оскаржується правомірність наказу начальника Полтавського міського управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області № 574 від 11 листопада 2014 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого ВКР Полтавського міського управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області капітана міліції ОСОБА_1 (М-196195) до оголошення суворої догани.
З даним наказом ОСОБА_1 ознайомилась 14 листопада 2014 року, про що свідчить напис на спірному наказі та підтверджується належним чином завіреною копією останнього і не заперечується сторонами по справі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення премії у розмірі 527,75 грн за вересень 2014 року, суд зауважує, що про даний факт позивач дізнався в жовтні 2014 року з підстав недонарахування спірної премії, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доходи від 05 грудня 2014 року № 7/12455.
З даним позовом ОСОБА_1 звернулась 15 січня 2015 року.
Зважаючи, що зазначена вимога прямо випливає з першої, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до адміністративного суду.
Ні у позовній заяві, ні в ході судового розгляду позивач не зазначив поважних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, таке пропущення строку пояснено позивачем особистою зайнятістю, а судом не встановлено наявності таких поважних причин.
Згідно з положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
На підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення премії - без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення премії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що залишення без розгляду позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали виготовлено 02 лютого 2015 року.
Суддя І.Г. Ясиновський