26 січня 2015 року Справа № 803/1604/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника позивача Макарук Н.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Луцький міський центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 4828,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 13.01.2012 року був зареєстрований в Луцькому міському центрі зайнятості як такий, що шукає роботу, у зв'язку з чим йому виплачувалася допомога по безробіттю. Однак, 24.01.2014 року спеціалістами Луцького міського центру зайнятості в ході проведення перевірки було встановлено, що в період перебування на обліку в Луцькому міському центру зайнятості відповідач не повідомив про факт перебування у трудових відносинах із Луцьким національним технічним університетом в період з 01.09.2012 року по 27.06.2013 року, що встановлено актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Таким чином, відповідач перебуваючи у трудових відносинах, не мав права на отримання допомоги по безробіттю.
Луцьким міським центром зайнятості було прийнято рішення про повернення коштів відповідачем, однак ОСОБА_2 в добровільному порядку кошти не повернув.
Позивач просить стягнути з відповідача в користь Луцького міського центру зайнятості кошти в розмірі 4828,76 грн.
В запереченні на адміністративний позов ОСОБА_2 позову не визнав та пояснив, що перевірка позивачем проводилася незаконного, лише після закінчення виплати по безробіттю, за межами своєї компетенції, про існування акту дізнався лише 27 травня 2014 року, а тому був позбавлений права на захист, у вересні - жовтні 2012 року у нього не було доходів, оскільки він приступив до роботи у Луцькому національному технічному університеті з 01.11.2012 року і з цього часу став отримувати доходи від трудової діяльності. З наведених підстав просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила адміністративний позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 за його заявою від 20.01.2012 року згідно із наказом Луцького міського центру зайнятості від 20.01.2012 року №НТ120120 було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, виплата якої була припинена згідно із наказом від 08.11.2012 року №НТ121108 з 01.11.2012 року, що підтверджується витягом із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 ПК №035012011300026, персональною карткою №035012011300026 та заявою відповідача від 20.01.2012 року.
Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 62 від 24.02.2014 року встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості та одночасно у ІІІ кварталі 2012 року працював у Луцькому національному технічному університеті, згідно наказу №136-06-34 від 04.09.2012 року призначений на 0,25 ставки доцента кафедри менеджменту та маркетингу за сумісництвом, з 01.09.2012 року по 27.06.2013 року з окладом 690 грн. щомісячно. Науковий ступінь - кандидат наук, доплата 15% посадового окладу.
За час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідачем отримано допомогу по безробіттю. За період з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року заборгованість відповідача перед Луцьким міським центром зайнятості становить 4828,76 грн., що підтверджується відповідним розрахунком повернення допомоги по безробіттю.
24.03.2014 року Луцьким міським центром зайнятості видано наказ №НТ140324 про повернення відповідачем вищезазначеним коштів. 19.05.2014 року позивач надіслав рекомендованим відправленням лист №2067/01-15 від 15.05.2014 року на адресу ОСОБА_2 повідомлення про повернення коштів на суму 4828,76 грн., який відповідач отримав 22.05.2014 року. В добровільному порядку відповідач зазначені кошти не повернув.
Наказ №НТ140324 від 24.03.2014 року про повернення відповідачем вищезазначеним коштів ОСОБА_2 оскаржував до Волинського окружного адміністративного суду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року було визнано протиправним та скасовано наказ №НТ140324 від 24 березня 2014 року Луцького міського центру зайнятості про повернення виплати по безробіттю.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року, постанову Волинського окружного адміністративного суду у справі №803/1631/14 було скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Луцького міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, визнання неправомірним та скасування наказу було відмовлено.
Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року №803-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Згідно із частинами другою, третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Як передбачено пунктами 6-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою. Рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що оскільки Луцьким міським центром зайнятості у зв'язку із встановленням належності відповідача до категорії зайнятих прийнято наказ №НТ140324 від 24.03.2014 року про повернення відповідачем коштів у вигляді незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4828,76 грн., наказ є чинним та в добровільному порядку кошти відповідач не повернув, тому адміністративний позов про стягнення зазначених коштів підлягає до задоволення.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України "Про зайнятість населення", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь Луцького міського центру зайнятості кошти в сумі 4828 (чотири тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 76 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 29 січня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук