18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
02 лютого 2015 року Справа № 925/2211/14
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:
позивача: Приблуда Т.І. - по довіреності,
відповідача: Іванов С.Г. - по довіреності,
розглянув справу №925/2211/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСНАБ-АГРО»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско»
про стягнення 10 785,12 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСНАБ-АГРО» звернулось в суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско» 10 785,12 грн. заборгованості, з яких: 785,12 грн. пеня, 10 000 грн. моральна шкода.
У судових засіданнях 14.01.2015 року та 02.02.2015 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав, просить його задовольнити.
Представник відповідача у судових засіданнях 14.01.2015 року та 02.02.2015 року позов про стягнення пені в сумі 785,12 грн. визнав, в частині стягнення 10 000 грн. моральної шкоди проти позову заперечує з підстав відсутності доказів нанесення такої шкоди, про що надав відзив на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №1112с від 11.12.2013 року, за умовами якого в порядку та на умовах визначених даним договором, позивач (Постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (Покупця) сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити переданий постачальником товар (пункт 2.1. договору).
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Договір поставки №1112с від 11.12.2013 року містить всі істотні умови, які вимагає законодавство для даного виду договорів, а тому він є укладеним.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За твердженням позивача, він зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу протягом 2013 року та початку 2014 року товар на загальну суму 5 786 670,02 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.17-32), податковими накладними (а.с.33-64).
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 5.4. договору оплата товару здійснюється покупцем протягом п'яти банківських днів з дати отримання товаросупровідних документів на товар.
Судом встановлено, що відповідач порушив строки оплати поставленої продукції по видаткових накладних №158 від 23.12.2013 року та №166 від 30.12.2013 року.
Згідно пункту 7.8. договору при порушенні строків оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення, від вартості товару за кожний день прострочення.
Суд перевіривши нарахування позивачем пені в сумі 785,12 грн., із якою погодився відповідач (відзив від 17.12.2015 року), встановив правильність її нарахування, тому задовольняє позов в цій частині вимог.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 10 000 грн. моральної шкоди у зв'язку із несвоєчасним проведенням розрахунків за поставлений товар, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.
Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, фактами, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
У постанові пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» визначено:
- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб;
- під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації…, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (пункт 3);
- відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрати немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5).
За змістом пункту 9 названої постанови Пленуму розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд звертає увагу, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем в порушення статті 33 ГПК України не подано належних доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність у позивача - ТОВ «УКРСНАБ-АГРО» втрат немайнового характеру, заподіяних саме незаконними діями відповідача - ТОВ «ТЕП Транско».
Отже, в даному випадку, передбачені законом підстави для відшкодування моральної (немайнової) шкоди відсутні, тому суд відмовляє у позові в цій частині вимог.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 827 грн.
Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско» (Черкаська область, Черкаський район, село Геронимівка, вул. Леніна, буд.1, код ЄДРПОУ 32291375) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСНАБ-АГРО» (Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд.20-А, оф.13, код ЄДРПОУ 38564520) - 785,12 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 1 827 грн.
Видати наказ.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Повне рішення складено 02.02.2015 року
Суддя С.С.Боровик