26 січня 2015 року Справа № 915/1962/14
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: Іщенко Н.С. - дов. №8677/юр від 25.12.2014,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом: Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»
(54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а),
до відповідача: Державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»
(54001, м.Миколаїв, вул..Адміральська, 38)
про: стягнення 264213,32 грн.,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №5245.20 від 06.10.2010 на постачання теплової енергії бюджетним організація та госпрозрахунковим підприємствам у сумі 264213,32 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №5245.20 від 06.10.2010 відповідач не розрахувався за теплову енергію, яка була поставлена за термін з 01.01.2014 по 30.03.2014. У зв'язку з порушенням строків оплати наданих послуг відповідачу також нарахована пеня, збитки від інфляції та 3% річних.
Відповідач надав відзив б/н від 15.01.2015, в якому зазначив, що з позовними вимогами частково не згодний, а саме: об'єкт яким споживалася вказана теплова енергія, знаходиться за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 6а, є відокремленим структурним підрозділом відповідача - санаторій-профілакторій «Інгул» де проводиться лікування та, оздоровлення і реабілітація громадян. Тому, визначений у виставлених рахунках на оплату тариф 1 Гкал помилковий, так як в даному випадку слід застосовувати тариф як для населення. В зв'язку з чим, не правильно здійснено розрахунок основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних витрат.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.
Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні 15.01.2015 оголошувалась перерва.
У судове засідання 26.01.2015 відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив. Враховуючи наявність у матеріалах справи відзиву, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 26.01.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
06.10.2010 між Обласним комунальним підприємством "Миколаївоблтеплоенерго" та Державним підприємством «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» було укладено договір №5245.20 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам (Надалі - Договір №5245.20), за умовами вказаного Договору постачальник зобов'язується відпускати, а споживач використовувати теплову енергію для об'єктів, перерахованих у Додатку № 1 цього Договору (п. 1.2 Договору).
Пунктом 1.9 Договору передбачено, що остаточний рахунок здійснюється відповідно рахунку - фактури до 25 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 20 числа місяця наступного за звітним госпрозрахунковими підприємствами.
Згідно протоколу розгляду розбіжностей по Договору в редакції ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» щодо поставки теплової енергії санаторію - профілакторію «Інгул», сторони узгодили викласти п. 1.9. Договору в наступній редакції: остаточний розрахунок за отримані послуги теплопостачання здійснюється споживачем до 15 числа місяця, наступного за звітним (а.с.15).
Пунктом 2.6 Договору №5245.20 сторонами передбачено, що витрати тепла визначаються по показникам приладів обліку. Відповідач відзвітовується за спожиту теплову енергію по показникам приладів обліку відомістю встановленого зразку з 15 по 18 число поточного місяця для бюджетних організацій, до 24 числа поточного місяця для житлових організацій, з 25 по 30 число поточного місяця для госпрозрахункових організацій. Відповідач повинен вести журнал щоденного обліку споживання теплової енергії, прошнурований, пронумерований, скріплений печаткою та підписом представника теплової інспекції позивача.
У відповідності до п.2.11 Договору №5245.20, подавання теплової енергії споживачу проводиться тільки за наявності актів на повну готовність систем теплопостачання, підписаних постачальником та за нарядом, одержаним у постачальника.
Позивачем умови договору виконувались належним чином. Так, позивач на виконання умов Договору №5245.20 підключив об'єкти відповідача до централізованої системи опалення, що підтверджується нарядами на підключення №6113 від 30.09.2013 (а.с.16) , №6114 від 30.09.2013 (а.с.17), №6115 від 30.09.2013 (а.с.18), №9798 від 24.03.2014 (а.с.19), №9799 від 24.03.2014 (а.с.20), №9800 від 24.03.2014 (а.с.21) та відпустив теплову енергію у період з 01.01.2014 по 30.03.2014 на загальну суму 208589,70 грн., що підтверджується відомостями споживання теплової енергії на тепловому пункті абонента (а.с.22-25).
На оплату спожитої теплової енергії позивачем на адресу відповідача були надіслані щомісячні рахунки, що підтверджено поштовим реєстром та безпосередньо підписами представника відповідача (а.с.34-37)
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів погашення суми основного боргу.
Посилання відповідача на те, що визначений у виставлених позивачем рахунках на оплату тариф 1 Гкал помилковий, так як в даному випадку слід застосовувати тариф для населення, судом відхиляються, оскільки при розрахунку вартості теплової енергії позивачем засновано тариф для 3 категорії споживачів (підприємств, установ та організацій сфери матеріального виробництва, що здійснюють свою діяльність на основі господарського розрахунку), який узгоджений сторонами у Договорі №5245.20. Доказів внесення змін до Договору №5245.20 в цій частині, сторонами суду не надано. Крім того, санаторій-профілакторій «Інгул», який згідно свого Положення (а.с.48) є відокремленим госпрозрахунковим структурним підрозділом відповідача не може бути віднесений до 1 категорії споживачів, оскільки не підпадає під визначення «населення».
За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення 208589,70 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 5.1 Договору №5245.20 сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п.1.9 Договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
На підставі п.5.1 Договору та у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нарахована пеня за період з 15.02.2014 по 18.11.2014 у розмірі 20431,26 грн.
Перевіривши розрахунок пені суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.02.2014 по 18.11.2014 в сумі 4331,11 грн. та збитки від інфляції за період з березня по жовтень 2014 року у сумі 30861,25 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, суд вважає позовні вимоги в цій частині також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара», 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 38 (р/р 26004419 МОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 14313240) на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», 54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а (п/р 26006311352801, АБ «Енергобанк», МФО 300272, код ЄДРПОУ 31319242) 208589,70 грн. основного боргу, 4331,11 грн. - 3% річних, 20431,26 грн. пені, 30861,25 збитків від інфляції та 5284,27 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.В.Мавродієва
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 31 січня 2015 року.