"28" січня 2015 р.Справа № 916/4759/14
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Волкова Р.В.,
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса,
до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка,
про стягнення заборгованості у розмірі 127057,70 гривень
за участю:
представника позивача Бондарюка Є.М. - за довіреністю,
представника відповідача Єфремової І.В. - за довіреністю, -
Позивач Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса, звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка про стягнення заборгованості у розмірі 127057,70 гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 33 від 08.10.2012 року, за яким відповідач купив у позивача насіння озимої пшениці на загальну суму 104654,00 гривень.
Товар отримано відповідачем за накладними № 641 від 08.10.2012 року, № 642 від 08.10.2012 року, № 643 від 08.10.2012 року, але до теперішнього часу отриманий товар відповідачем не оплачено.
Станом на 31.10.2014 року сума боргу відповідача перед позивачем складає 127057,70 гривень, з яких: заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 120702,64 гривень та 3% річних в розмірі 6355,06 гривень.
В судовому засіданні представник позивача Бондарюк Є.М., який діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Єфремова І.В., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що в.о. директора відповідача Якименко А.І. не мала повноважень на підписання договору купівлі-продажу № 33 від 08.10.2012 року. Проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
08.10.2012 року позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було підписано договір купівлі-продажу № 33 (а.с. 8), який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 655-697 ЦК України.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору продавець продає, а покупець купує насіння озимої пшениці (затарене в мішки), надалі товар у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Договір підписано обома сторонами без зауважень і заперечень та скріплено печатками підприємств.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 3.1. договору від 08.10.2012 року оплата здійснюється покупцем за фактично поставлений продавцем товар згідно з накладною (видатковою накладною) протягом 7 банківських днів.
На виконання умов договору 08.10.2012 року позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 104054,00 гривень, що підтверджується видатковими накладними № 641 від 08.10.2012 року, № 642 від 08.10.2012 року, № 643 від 08.10.2012 року (а.с. 10-12).
Строк оплати товару, отриманого відповідачем за договором купівлі-продажу № 33 від 08.10.2012 року, був до 17.10.2012 року.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання з оплати товару, отриманого за договором, не виконав, оплату заборгованості в розмірі 104054,00 гривень не здійснив.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач жодних доказів оплати заборгованості на суму 104054,00 гривень суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 104054,00 гривень підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 120702,64 гривень за період з листопада 2012 року по вересень 2014 року та 3% річних в розмірі 6355,06 гривень за період з 18.10.2012 року по 31.10.2014 року суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса, до Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка, про стягнення заборгованості у розмірі 127057,70 гривень підлягають задоволенню.
Судові витрати, сплачені позивачем в розмірі 2542,00 гривень при зверненні до суду в якості судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610-612, 625, 629, 692 ЦК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса, до Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка, про стягнення заборгованості у розмірі 127057,70 гривень - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (67742, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка, вул. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 00855308) на користь Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 120702,64 гривень, 3% річних в розмірі 6355,06 гривень, судові витрати в розмірі 2542,00 гривень, а всього стягнути 129599 (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 70 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 28.01.2015 року. Повний текст рішення складений 02 лютого 2015 р.
Суддя Р.В. Волков