ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
29 січня 2015 року № 813/7196/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Дем'яновського Г.С.
при секретарі судового засідання Гавірко О.О.,
з участю представника позивача Гічви Ю.Я,,відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом Дрогобицького міськрайонного районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,
Адміністративний позивач -Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 7936 грн.08 коп.отриманої допомоги по безробіттю.
Представник позивача позов підтримав повністю.
Відповідачка проти позову заперечила з підстав,викладених у запереченні на позов.
Представник відповідачки після оголошення перерви в судове засідання не з»явився ,хоча був попереджений про днь розгляду справи. Відповідачка проти розгляду справи у відсутність представника не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін ,дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд дійшов до наступного висновку.
Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд), що діє від імені Фонду відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення», "Про державну службу", Положення про Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості.
У відповідності до ч.4 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" строк давності в разі стягнення штрафних санкцій передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Відповідно до п.18 ч.І ст.5 Закону України "Про судовий збір" органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звільняються від сплати судового збору.
11.09.2007 Відповідач подала до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості заяву, про надання статусу безробітного в якій зазначила, що: «в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займаюся, пенсію не отримую».
Відповідно до ч.1,3,4 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 з 11.09.2007 року було призначено допомогу з безробіття та розпочато її виплату.
У відповідності до ч.2 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_1 з 04.09.2008 по 29.10.2008 року та з 03.11.2008 по 15.12.2008 перебувала на оплачуваних громадських роботах у Підбузькій селищній раді. Дані оплачувані громадські роботи для безробітних організовувались за рахунок коштів Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На організацію даних оплачуваних громадських робіт для Відповідача Дрогобицький МРЦЗ витратив 3588,74грн
Крім цього за період з вересня 2007 року по вересень 2008 року включно відповідачці виплачено допомогу по безробіттю в сумі 4347 грн.34 коп.
Позивач в позовній заяві зазначив ,що відповідно до п.18 ч.2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення"' та Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.2009 за №232 16248) Дрогобицьким міськрайонним центром зайнятості здійснено розслідування страхового випадку.За результатами розслідування страхового випадку складено Акт №252 від 13.08.2014 року яким встановлено, що Відповідач з вересня 2007 року по березень 2008 року працювала у ФОП ОСОБА_4. а з березня 2008 року по вересень 2008 року працювала у ФОП ОСОБА_5
Даний факт встановлений вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.04.2013 провадження №1/1306/300/2012 та ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22.10.2013 року , які є предюційними документами щодо даної справи.
Підпунктом "а" пункту "З" статті 1 Закону України "Про зайнятість населення'' від L'1.03.1991 №803-ХІІ (чинному на час звернення Відповідача до центру зайнятості) відзначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) у фізичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне с грахузання на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Ч.З ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття'' передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
13.03.2009 за №232/16248) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
13.08.2014 №1494/07 відповідачу надіслано листа щодо повернення отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг в сумі 7936 грн. 08 коп., де 4347,34грн. - допомога по безробіттю та 3588,74грн. вартість оплачуваних громадських робіт, однак кошти не повернено.
Згідно п.8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
13.03.2009 за №232/16248) у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155. відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Тому позивач просить стягнути з відповідачки 7936 грн.08 коп.
В наданих додаткових письмових обґрунтуваннях , що надійшли до суду 17.01.2015 року позивач також просить задовольнити позов.
В наданих запереченнях на позов позивачка ОСОБА_1 зазначила ,що позов є безпідставним, необгрунтованим та не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Позивач в своїй позовній заяві посилається на норми Законів України «Про зайнятість
населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»,Акт №252 від 13.08.2014 року, згідно яких позивачем нібито було виявлено, що ОСОБА_1 з вересня 2007 року по березень 2008 року працювала у ФОП ОСОБА_4, а з березня 2008 року по вересень 2008 року працювала у ОСОБА_5, і на цій підставі відповідно до ч.З ст.36 ЗУ«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпеченого та вартості наданих соціальних послуг застрахованих осіб внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягуються з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.Доказами ,що підтверджують трудові відносини ОСОБА_1 на думку позивача є вирокДрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.04.2013 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 22.10.2013 року.
Вищезазначене твердження позивача на думку відповідача не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки:
1) Твердження позивача про те, що рішеннями судів підтверджено ту обставину, що ОСОБА_1 з вересня 2007 року по березень 2008 року працювала у ФОП ОСОБА_4 і відповідно отримала 2 308,76 грн. допомоги по безробіттю, не відповідає дійсності, так як цими рішеннями судів даний факт не встановлювався.
2) Твердження позивача про те, що рішеннями судів підтверджено ту обставину, що ОСОБА_1 з березня 2008 року по вересень 2008 року працювала у ФОП ОСОБА_5 івідповідно отримала 2038, 58 грн. допомоги по безробіттю, однак судами не доведено що відповідач отримувала заробітну плату та в якому розмірі.
Позивач стверджує що рішеннями судів підтверджено ту обставину, що ОСОБА_1 з вересня 2007 року по березень 2008 року працювала у ФОП ОСОБА_4, а зберезня 2008 року по вересень 2008 року працювала у ОСОБА_5, і що підтверджується Актом №252 від 13.08.2014 року і безпідставно отримала допомогу по безробіттю в сумі 7 936,08 грн., а саме 4 347, 34 грн. - допомога по безробіттю та 3 588,74 грн. вартість оплачуваних громадських робіт (громадські роботи з 04.09.2008 року по 30.09.2008 року, з01.10.2008 року по 29.10.2008 року, з 03.11.2008 року по 28.11.2008 року, з 01.12.2008 року по 15.12.2008 року), однак позивач не зазначає чому він хоче стягнути з відповідача 3588,74 грн. вартість оплачуваних громадських робіт і якими доказами він це обґрунтовує.
Пунктом 2 частини першої Закону України «Про зайнятість населення», дано визначення
терміну безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів , як джерела віснування , готова і здатна приступити до роботи.Частиною першою ст. 43 Закону визначено коло осіб, які можуть взагалі набути такий статус. Так, статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «:Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»:
3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
З огляду на зміст цієї статті, очевидним є те, що виконання роботи без отримання доходу після звернення до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості, а також відсутність роботи на час подання заяви про отримання статусу безробітного не є доказом здійснення зловживань з боку відповідача та подання нею неправдивих даних з метою отримання допомоги по безробіттю, оскільки набути такий статус може працездатна особа, яка не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.В матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ОСОБА_1 заробітку або інших доходів як джерела існування на момент подачі заяви про надання статусу безробітного, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог, так як відповідач на час подання заяви входила до кола осіб, які можуть набути статус безробітного, передбаченого частиною першою ст. 43 Закону, ВР України, та подала правдиві відомості щодо відсутності заробітку або інших передбачених законодавством доходів.Окрім того, статтею 4 закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», визначено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно та фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ч.І ст.6 даного Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Згідно ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:
- надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав:
- обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;
- цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;
- солідарності та субсидування;
- обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;
- паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
- диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;
- законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.
Статтею 22 Закону, встановлено право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.Відповідно до п.1 ч.І ст.43 Закону України «Про Зайнятість населення», статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Законодавець передбачив допомогу по частковому безробіттю (ст.47 Закону України «Про Зайнятість населення»).
Виходячи з вищезазначеного, відповідачка зазначає , що на момент звернення з заявою до центру зайнятості для отримання статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю вона не мала заробітку або інших доходів. Статусу застрахованої особи вона набула, працюючи за трудовим договором, роботодавець відповідно перераховував за неї страхові внески відповідно до законодавства і в даному випадку держава гарантує застрахованій особі виплату матеріального забезпечення в випадку безробіття, чим вона і скористалась.
Тому відповідачка просить в позові відмовити.
Суд також приходить до наступних висновків.
11.09.2007 ОСОБА_1 подала до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості заяву, про надання статусу безробітного в якій зазначила, що: «в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займаюся, пенсію не отримую».
Відповідно до ч.1,3,4 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 з 11.09.2007 року було призначено допомогу з безробіття та розпочато її виплату.
У відповідності до ч.2 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_1 з 04.09.2008 по 29.10.2008 року та з 03.11.2008 по 15.12.2008 перебувала на оплачуваних громадських роботах у Підбузькій селищній раді. Дані оплачувані громадські роботи для безробітних організовувались за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На організацію даних оплачуваних громадських робіт для Відповідача Дрогобицький МРЦЗ витратив 3588,74грн. ,що доведено розрахунком ,корінцем направлення на громадські роботи від 04.09.2008 року № 1302080901004013 , який видано на підставі Договору від 01.09.2008 року № 73-2008 , розпорядженнями Підбузької селищної ради від 04.09.2008 року № 27 ,від 03.11.2008 року № 43 ,від 15 грудня 2008 року № 51 , Актами перевірки обсягів виконаних робіт та витрат на оплату праці безробітних , Актами перевірки цільового використання коштів ФЗДССУВБ , наданих Підбузькій селищній раді.
Крім цього за період з вересня 2007 року по вересень 2008 року включно відповідачці виплачено допомогу по безробіттю в сумі 4347 грн.34 коп., що підтверджується наданим розрахунком.
Відповідно до п.18 ч.2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення"' та Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.2009 за №232 16248) Дрогобицьким міськрайонним центром зайнятості здійснено розслідування страхового випадку.За результатами розслідування страхового випадку складено Акт №252 від 13.08.2014 року яким встановлено, що відповідач з вересня 2007 року по березень 2008 року працювала у ФОП ОСОБА_4. а з березня 2008 року по вересень 2008 року працювала у ФОП ОСОБА_5
Даний факт встановлений вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.04.2013 провадження №1/1306/300/2012 та ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22.10.2013 року. Крім цього Окремою постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.04.2013 року до відома Дрогобицького міжрайонного прокурора ,що ОСОБА_1 умисно не повідомила центр зайнятості про працевлаштування та отримання доходів.
З ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі № 442\2086\14-к від 16 червня 2014 року вбачається ,що судом розглянуте у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150110001435 від 03.07.2014 року ,відносно ОСОБА_1 , і згідно поданого клопотання , суд звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин \кримінальне правопорушення, передбачений ч.1 ст.190 КК України , у зв»язку із закінченням строку давності. Тобто кримінальне провадження закрито за нереабілітуючими підставами.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне с грахузання на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Ч.З ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття'' передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
13.03.2010 за №232/16248) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Законом України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітими визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не ма ють заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
В разі відсутності такої роботи державною службою зайнятості приймається рішення про надання громадянам статусу безробітних за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем реєстрації як таких, що шукають роботу.
Особи визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання, відповідно до чинного законодавства України, допомоги з безробіття, передбаченої ст.23 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, заінтересовані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг ч.З ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття говорить, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення
Вищенаведені докази свідчать про те,що відповідачка дійсно під час перебування на обліку в Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості отримувала заробіток і тому позов слід задовольнити повністю і стягнути з ОСОБА_1 \ і.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1\ на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості суму отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7936 грн. 08 коп. на розрахунковий рахунок 37173301900109, ЗКПО 22408552, банк ГУДКСУ у Львівській області , МФО 825014.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86,94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 \ і.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1\ на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості суму отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7936 грн. 08 коп. на розрахунковий рахунок 37173301900109, ЗКПО 22408552, банк ГУДКСУ у Львівській області , МФО 825014 .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
Суддя Дем'яновський Г.С.