ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"02" лютого 2015 р. справа № 809/442/15
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень №20013-15 від 06.10.2014 року, №20042-15/1, №20042-15/2, №20042-15/3, №20042-15/4 від 20.10.2014 року і податкової вимоги від 22.12.2014 року №11642-25, -
ОСОБА_1 31.01.2015 року звернувся в суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень №20013-15 від 06.10.2014 року, №20042-15/1, №20042-15/2, №20042-15/3, №20042-15/4 від 20.10.2014 року і податкової вимоги від 22.12.2014 року №11642-25.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі та дотримання позивачем вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги до позовної заяви, за змістом яких, серед іншого, визначено необхідність подання документа про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень №20013-15 від 06.10.2014 року, №20042-15/1, №20042-15/2, №20042-15/3, №20042-15/4 від 20.10.2014 року і податкової вимоги від 22.12.2014 року №11642-25, згідно з якими за позивачем рахується податковий борг в загальній сумі 6 371,75 гривень.
Згідно вимог частини 1 і 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
За змістом частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", який вступив в дію з 01.01.2015 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1 218,00 гривень.
При визначенні характеру даного адміністративного позову суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" слідує, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій, в тому числі про визначення іншими органами контролю грошових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджетів різних рівнів та до небюджетних цільових фондів.
До вказаних також відносяться будь-які рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі яких реалізовується владна управлінська функція з метою проведення примусового стягнення грошових коштів, що має безпосереднім правовим наслідком зміну майнових прав учасника відповідних правовідносин, щодо якого застосовано таке рішення.
Як слідує із позовних вимог ОСОБА_1 просить скасувати податкові повідомлення-рішення за №20013-15 від 06.10.2014 року, №20042-15/1, №20042-15/2, №20042-15/3, №20042-15/4 від 20.10.2014 року і податкову вимогу від 22.12.2014 року №11642-25 згідно який останньому нараховано податковий борг в загальному розмірі 6 371,75 гривень.
Таким чином, суд вважає, що звернені до суду вимоги про скасування податкових повідомлення-рішень і податкової вимоги, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
З урахуванням вимог коментованого Закону та суми оскаржуваних податкових повідомлення-рішень і податкової вимоги, розмір судового збору складає 182,70 гривень (1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827):10%)
До матеріалів адміністративного позову позивач долучив квитанцію №0.0.343795625.1 від 30.01.2015 року про сплату ним судового збору в сумі 73,08 гривень.
Втім, внесена до бюджету сума не відповідає розміру судового збору встановленого частинами 2 і 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру.
Недоплата за майновими вимогами становить 109,62 гривень (182,70 - 73,08).
Суд також зазначає, що згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в розділі "Реквізити для сплати судового збору" для сплати судового збору до Івано-Франківського окружного адміністративного суду визначені платіжні реквізити його перерахування.
Із урахуванням наведеного вище, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено належних доказів про сплату судового збору в повному обсязі за подання до суду адміністративного позову майнового характеру.
Відповідно до вимог частини 1 статті 108 згаданого Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись частиною 4 статті 106, частиною 1 статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень №20013-15 від 06.10.2014 року, №20042-15/1, №20042-15/2, №20042-15/3, №20042-15/4 від 20.10.2014 року і податкової вимоги від 22.12.2014 року №11642-25, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору в повному обсязі за подання до суду адміністративного позову з вимогами майнового та не майнового характеру.
Вказані недоліки усунути до 10 лютого 2015 р. та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернена.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.