Рішення від 28.01.2015 по справі 924/1913/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"28" січня 2015 р.Справа № 924/1913/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "ПАТ "Укртелеком", м. Хмельницький

до Управління освіти і науки Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 42 216,66 грн., з яких 31 136,14 грн. боргу за надані послуги електрозв'язку, 2 245,45 грн. - 3% річних, 8 601,87 грн. інфляційних витрат та 233,20 грн. пені

Представники сторін:

від позивача: Ціммерманн В.А. - за довіреністю №3470 від 03.11.14 р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 31 136,14 грн. - боргу за надані послуги електрозв'язку, 2245,45 грн. - 3% річних, 8601,87 грн. - інфляційних втрат, 233,20 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору №0033 про надання послуг електрозв'язку від 17.10.2002 р. з оплати наданих послуг. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а стягнення інфляційних та річних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву, в якій пояснює, що в зв'язку з недофінансування коштів на покриття послуг електрозв'язку з міського бюджету управління освіти і науки не змогло в повному обсязі виконати свої зобов'язання за укладеним Договором з незалежних від відповідача причин. Просить суд визнати дані обставини поважними та не застосовувати до управління ст. 625, ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

17.10.2002 р. між відкритим публічним акціонерним товариством „Укртелеком" (підприємство зв'язку) та Управлінням освіти і науки Кам'янець-Полільської міської ради (споживач) укладено договір №0033 про надання послуг електрозв'язку, за умовами якого (п. 1) підприємство зв'язку зобов'язується надати споживачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно п.п. 4.1, 4.5 договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

У разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує згідно з чинним законодавством пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (п. 5.8 договору).

Договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п.п. 7.1, 7.2 договору).

Позивачем на виконання умов договору відповідачу надавалися телекомунікаційні послуги, про що виставлялися рахунки-акти: №6805000000000335 від 30.11.2012р. - за листопад 2012 р., №6805000000000335 від 31.12.2012 р. - за грудень 2012р., №6805000000000335 від 31.01.2013 р. - за січень 2013 р., №6805000000000335 від 28.02.2013 р. - за лютий 2013 р., №6805000000000335 від 31.03.2013 р. - за березень 2013 р., №6805000000000335 від 30.04.2013 р. - за квітень 2013 р., №6805000000000335 від 31.05.2013 р. - за травень 2013 р., №6805000000000335 від 30.06.2013 р. - за червень 2013 р., №6805000000000335 від 31.07.2013 р. - за липень 2013 р., №6805000000000335 від 31.08.2013 р. - за серпень 2013 р., №6805000000000335 від 30.09.2013 р. - за вересень 2013 р., №6805000000000335 від 31.10.2013 р. - за жовтень 2013 р., №6805000000000335 від 30.11.2013 р. - за листопад 2013 р., №6805000000000335 від 31.12.2013 р. - за грудень 2013 р., №6805000000000335 від 31.01.2014 р. - за січень 2014 р., №6805000000000335 від 28.02.2014 р. - за лютий 2014 р., №6805000000000335 від 31.03.2014 р. - за березень 2014 р., №6805000000000335 від 30.04.2014 р. - за квітень 2014 р., №6805000000000335 від 31.05.2014 р. - за травень 2014 р., №6805000000000335 від 30.06.2014 р. - за червень 2014 р., №6805000000000335 від 31.07.2014 р. - за липень 2014 р., №6805000000000335 від 31.08.2014 р. - за серпень 2014 р., №6805000000000335 від 30.09.2014 р. - за вересень 2014 р., №6805000000000335 від 31.10.2014 р. - за жовтень 2014 р., №6805000000000335 від 30.11.2014 р. - за листопад 2014 р.

Відповідачем частково було оплачено надані послуги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 31 136,14 грн.

Також у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем заявлено до стягнення 8 601,87 грн. інфляційні втрати та 2 245,45 грн. 3% річних та 233,20 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно з п. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2002 р. між сторонами було укладено договір №0033 про надання електрозв'язку, відповідно до умов якого Укртелеком зобов'язався надавати відповідачу, послуги електрозв'язку, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги.

Позивачем на виконання умов договору в період з листопада 2012 р. по листопад 2014 р. відповідачу надавалися телекомунікаційні послуги, що підтверджується наданими до матеріалів справи рахунками - актами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 4.5. розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідачем частково було оплачено надані послуги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 31136,14 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи що відповідач свої обов'язки за договором не виконав в повному обсязі, сума заборгованості в розмірі 31136,14 грн. заявлена позивачем правомірно та обґрунтовано.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у договорі передбачили такий вид відповідальності відповідача як пеня за порушення строків оплати послуг. Пеню позивачем нараховано відповідно до п. 5.8 договору, з дотриманням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача згідно розрахунку заборгованості 233,20 грн. пені за період з 1 червня по 30 листопада 2014 року.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.5.8 договору, суд вважає, що заявлена позивачем пеня в розмірі 233,20 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 8 601,87грн.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних із врахуванням зазначених норм чинного законодавства, беручи до уваги, що нарахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як за один місяць, прийшов до висновку, що правомірними та обґрунтованими є інфляційні в сумі 990,78 грн. із суми боргу 9927,46 грн. за січень - лютий 2013 р., - 982,72 грн. із суми 9827,23 грн. за лютий 2013р., 84,27 грн. із суми 10518,19 грн. за січень-лютий 2014 р., 63,57 грн. із суми 10 595,02 грн. за лютий 2014 р. У стягненні 8 445,97 грн. інфляційних нарахувань належить відмовити.

Також позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 2 245,45 грн.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вони є правомірними та такими, що підлягають стягненню.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 31 136,14 грн. боргу, 155,90 грн. інфляційних втрат, 2245,45 грн. 3% річних та 233,20 грн. пені.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки важкий фінансовий стан та відсутність належного фінансування із Державного бюджету не звільняють підприємство від обов'язку виконання договірних зобов'язань.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" м. Хмельницький до Управління освіти і науки Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 42216,66 грн. боргу за надані послуги електрозв'язку задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти і науки Кам'янець-Подільської міської ради (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Північна, буд. 96а, код 02146937) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії (29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13, код 01182500) 31 136 (тридцять одна тисяча сто тридцять шість) гривень 14 копійок основного боргу, 2 245 (дві тисячі двісті сорок п'ять) гривень 45 копійок 3% річних, 155 (сто п'ятдесят п'ять) гривень 90 копійок інфляційних втрат, 233 (двісті тридцять три) гривні 20 копійок пені, 1 355,53 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) гривень 53 копійки витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові про стягнення 8 445,97 грн. інфляційних втрат відмовити.

Повний текст рішення складено 31.01.15р.

Суддя І.В. Заярнюк

1 - до справи,

2 - позивачу, ( 29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13),

3 - відповідачу, (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Північна, буд. 96а). --- рек. з повід.

Попередній документ
42522653
Наступний документ
42522655
Інформація про рішення:
№ рішення: 42522654
№ справи: 924/1913/14
Дата рішення: 28.01.2015
Дата публікації: 03.02.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: