про повернення позовної заяви
"02" лютого 2015 р.№ 916/397/15-г
Суддя господарського суду Одеської області Лічман Л.В., отримавши зареєстровану 30.01.2015 р. за вх. № 420/15 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" в особі відділення № 0011 Акціонерного товариства „Імексбанк" про зобов'язання перерахувати з рахунку грошові кошти в сумі 267750,00 грн.,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою про зобов'язання Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" перерахувати з відкритого у відповідача рахунку позивача № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 в іншій банківській установі грошові кошти в сумі 267750,00 грн. згідно платіжного доручення від 12.01.2015 р. № 1.
Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Невиконання вищенаведених норм є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.
В підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу - Публічному акціонерному товариству „Імексбанк" в особі відділення № 0011 Акціонерного товариства „Імексбанк" позивачем надано фіскальний чек від 30.01.2015 р. № 8913.
Інших доказів виконання позивачем покладених на нього ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57 ГПК України обов'язків не представлено.
Між тим, як зазначено вище, приписи ч.1 ст.56 ГПК України зобов'язують позивача направляти копії позовної заяви та доданих до неї документів саме листом з описом вкладення, який не надано, не дивлячись на те, що він є належним доказом здійснення відправлення в установленому порядку.
Таке положення введено законодавцем з метою забезпечення можливості суду перевірити те, яка кореспонденція направлена на адресу відповідача, адже безпосередньо з фіскального чеку ця обставина не вбачається.
Приймаючи до уваги викладене, позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами підлягають поверненню без розгляду за правилами п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.
При цьому згідно із ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення в майбутньому.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
За таких обставин, позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в сумі 1218,00 грн., сплата якого підтверджується квитанцію від 22.01.2015 р. № N10OW43512.
Керуючись ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57, п.6 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, ухвалив:
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (зареєстрована за вх. № 420/15 від 30.01.2015 р.) з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68200, Одеська обл., смт. Сарата, АДРЕСА_1 код НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 1218/одна тисяча двісті вісімнадцять/грн. 00 коп., сплата якого підтверджується квитанцію від 22.01.2015 р. № N10OW43512.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін після її винесення.
Додаток: позовна заява на 3 (трьох) аркушах з додатками до неї на 10 (десяти) аркушах.
Суддя Л.В. Лічман