29.01.2015 року Справа № 912/3630/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Чохи Л.В.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Норочевський О.О. представник, довіреність №02/10-14 від 02.10.2014р;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2014р. по справі №912/3630/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД", м.Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА", с. Коробчине, Новомиргородський район, Кіровоградська область
про стягнення 748 271, 04 грн.
В жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД" (далі ТОВ "НАФТО-ТРЕЙД") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" (далі ТОВ ВКФ "ВЕЛТА") про стягнення 665 692, 65 грн. боргу за поставлені нафтопродукти, 43 631, 12 грн. пені, 3 665, 57 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 35 281, 70 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 11.11.2014р. (а.с.33-37)).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2014р. по справі №912/3630/14 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено повністю.
Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №800414 від 02.04.2014р.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2014р. по справі №912/3630/14 та прийняти нове рішення.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що не мав можливості надати відзив на позов, оскільки в порушення ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач не надіслав на адресу відповідача частину документів, доданих до позовної заяви; 11.11.2014р. відповідачем було подано клопотанням про відкладення розгляду справи, ухвалою господарського суду від 13.11.2014р. розгляд справи було відкладено на 27.11.2014р., але відповідач не мав можливості направити свого представника та надати витребувані документи у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному, про що суд було повідомлено клопотанням про перенесення слухання справи на іншу дату, яке суд не взяв до уваги та розцінив як затягування справи зі сторони відповідача; незважаючи на клопотання відповідача та ненадання відзиву на позовну заяву, в порушення п. п. 1, 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглянув справу та виніс рішення про задоволення позову повністю; своїм рішенням суд позбавив відповідача можливості надати відповідні докази для встановлення фактичних обставин справи, що є порушенням прав відповідача; суд в рішенні послався на акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2014р. по 09.09.2014р., дане мотивування відповідач вважає не дослідженим, оскільки відповідач не надавав позивачу такий акт звірки взаєморозрахунків.
В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "НАФТО-ТРЕЙД" просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2014р. по справі №912/3630/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" було повідомлене належним чином (а.с.183).
28.01.2015р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" про відкладення судового засідання у зв'язку з відсутністю представника, що може представляти інтереси відповідача, та в зв'язку з можливістю в найближчий час розрахуватися з позивачем за отриманий товар.
Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки: свідчить про факт належного повідомлення скаржника про час та місце судового засідання; доказів щодо обставин, викладених в клопотанні, заявником не надано; відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду. Крім того, частиною 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, не передбачено можливості скасування (зміни) рішення суду першої інстанції у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами, яка сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду (п. 32 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
02.04.2014р. між ТОВ "НАФТО-ТРЕЙД" (продавець) та ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів №800414, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти (товар), в кількості та асортименті, що передбачені умовами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору (п. 1.1. договору).
В п. 1.3 договору зазначено, що асортимент, ціна, кількість, умови і термін поставки товару обумовлюються в додатках, що є невід'ємною частиною договору. Сторони допускають узгодження зазначених у даному пункті договору умов без складання додатка.
Право власності на товар переходить від продавця до покупця на умовах, викладених в п.2.1 договору (п.1.8 договору).
За п. 2.1 договору, товар постачається покупцю товарними партіями автомобільним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс - 2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем, якщо інше не зазначено сторонами в додатках до договору, в товаротранспортних і/або видаткових документах. Товар за даним договором може постачатись на умовах FCA ((Інкотермс - 2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів нафтобаз. Адреси резервуарів нафтобаз вказуються сторонами в додатках до договору, в товаротранспортних і/або видаткових документах. Датою поставки вважається дата товарно-транспортної або видаткової накладної.
Відповідно п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3 договору, розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України. Вид розрахунків - безготівковий. Розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше строку, узгодженому в додатку, який є невід'ємною частиною даного договору. У випадках, передбачених п. 1.4 договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на користь продавця протягом 5 робочих днів з моменту отримання покупцем товару. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок продавця.
Сторони встановили строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки - три роки. Оплата неустойки і/або інших штрафних санкцій не звільняє покупця від оплати вартості отриманого товару (п. 6.2, п. 6.4 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.13 договору).
В п. п. 1, 2, 4 додатку №0000000011 від 18.07.2014р. до договору поставки нафтопродуктів №800414 від 02.04.2014р. сторони обумовили поставку дизельного пального (Євро) марки С вид ІІ у кількості 17 530 літрів на суму 253 308, 50 грн. з ПДВ; партія товару постачається на умовах СРТ (Інкотермс -2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем: 26014, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, 3; розрахунки покупець проводить до 01.08.2014р. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
В п. п. 1, 2, 4 додатку №0000000012 від 23.07.2014р. до договору поставки нафтопродуктів №800414 від 02.04.2014р. сторони обумовили поставку дизельного пального (Євро) марки С вид ІІ у кількості 17 487 літрів на суму 252 687, 15 грн. з ПДВ; партія товару постачається на умовах СРТ (Інкотермс -2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем: 26014, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, 3; розрахунки покупець проводить до 06.08.2014р. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
В п. п. 1 2, 4 додатку №0000000013 від 29.07.2014р. до договору поставки нафтопродуктів №800414 від 02.04.2014р. сторони обумовили поставку дизельного пального Л-Євро4 - ВО у кількості 17 530 літрів на суму 257 691, 15 грн. з ПДВ; партія товару постачається на умовах СРТ (Інкотермс - 2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем: 26014, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, 3; розрахунки покупець проводить до 11.08.2014р. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
ТОВ "НАФТО-ТРЕЙД" на виконання умов договору поставки нафтопродуктів №800414 поставлено ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" товар за товарно-транспортними накладними №000000648 від 18.07.2014р., №000000671 від 23.07.2014р., №000000705 від 29.07.2014р., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000648 від 18.07.2014р. на суму 253 308, 50 грн., №РН-0000672 від 23.07.2014р. на суму 252 687, 15 грн., №РН-0000704 від 29.07.2014р. на суму 257 691, 00 грн., що підписані уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №444/14-1 від 18.07.2014р., №449/14-1 від 23.07.2014р; №468/14-1 від 29.07.2014р.
Отже, продавцем протягом липня 2014р. поставлено покупцеві товар на загальну суму 763 686, 65 грн.
ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" свої зобов'язання в частині оплати за поставлений товар виконано частково на суму 97 994, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7470 від 21.08.2014р. на суму 47 994, 00 грн. та №7518 від 01.09.2014р. на суму 50 000, 00 грн.
В акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2014р. по 09.09.2014р., підписаному представниками сторін та завіреному печатками підприємств, сторони підтвердили заборгованість ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" на користь позивача в розмірі 665 692, 65 грн.
ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" докази оплати заборгованості в розмірі 665 692, 65 грн. суду не надані, в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п. 6.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів оплати вартості товару покупцем, останній зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту повної оплати ним боргу.
Відповідач за отриманий за видатковою накладною №РН-0000648 від 18.07.2014р. товар повинен був розрахуватись до 01.08.2014р., за видатковою накладною №РН-0000672 від 23.07.2014р. - до 06.08.2014р., за видатковою накладною №РН-0000704 від 29.07.2014р. - до 11.08.2014р.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, умов договору поставки нафтопродуктів №800414 від 02.04.2014р. між ТОВ "НАФТО-ТРЕЙД" та ТОВ ВКФ "ВЕЛТА", з урахуванням положень ст. ст. 525, 526, 549, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 232 Господарського кодексу України дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача 665 692, 65 грн. основного боргу, 43 631, 12 грн. пені за період з 01.08.2014р. по 07.11.2014р., 35 281, 70 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2014р. по 01.11.2014р. та 3 665, 57 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 01.09.2014р. по 07.11.2014р., враховуючи, що з розрахунку та письмових пояснень позивача вбачається помилковість посилання позивача на норми ст. 536 Цивільного кодексу України при нарахуванні 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:
по-перше, щодо неотримання додатків до позовної заяви, то до позовної заяви додано оригінал фіскального чеку Укрпошти №3096 від 07.10.2014р. та оригінал опису вкладення у цінний лист про відправлення позивачем позовної заяви з додатками на адресу ТОВ ВКФ "ВЕЛТА", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договорі, клопотаннях відповідача;
по-друге, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2014р. по 09.09.2014р. підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств;
по-третє, відповідно ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не надано письмових, неспростовних доказів на підтвердження своїх доводів.
Щодо доводів скаржника про розгляд справи без участі представника ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" та про безпідставну відмову судом першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному, то: відповідач був належним чином повідомлений господарським судом про час та місце проведення судового засідання; 13.11.2014р. розгляд справи вже відкладався господарським судом за клопотанням відповідача; явка представників сторін в засідання суду господарським судом обов'язковою не визнавалась; відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи та надати відповідні документи, необхідні для розгляду справи по суті.
В п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1 - 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32 - ст. 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення суду лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА", с. Коробчине, Новомиргородський район, Кіровоградська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2014р. по справі №912/3630/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Л.В. Чоха
(Повний текст постанови складений 30.01.2015р.)