23 січня 2015 року Житомир справа № 806/5655/14
категорія 8.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
за участю секретаря Барібан А.І.,
представника позивача Голуб Т.П.,
представника відповідача Чернюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Під ключ" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №19147/10/18-03 від 25.06.2014 р.,
встановив:
Приватне підприємство "Під ключ" звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 19147/10/18-03 від 25.06.2014 року щодо не визнання податкової звітності. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.07.2014 року підприємством отримано рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25.06.2014 року № 19147/10/18-03, яким податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року №9035227381 не визнано податковою звітністю в зв'язку з порушенням п.48.3, п.48.4 ст.48 та п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, а саме: декларація не містить обов'язкових реквізитів - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Такий висновок не відповідає дійсності, а відмова податкового органу у прийнятті декларації є неправомірною, оскільки вказану податкову декларацію з додатками було оформлено відповідно до вимог законодавства та подано до Житомирської ОДПІ 19.06.2014 року в електронному вигляді, про що свідчить квитанція № 2.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволені позову з підстав викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Вказав, що позивачем не дотримано вимог п. 48.3 ст. 48.4 Податкового кодексу України та подано податкову декларацію без обов'язкових реквізитів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області рішенням від 25.06.2014 року №19147/10/18-03 подану ПП "Під ключ" податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року не визнано податковою звітністю, оскільки декларація не містить обов'язкових реквізитів - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.7).
Податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року було подано позивачем до контролюючого органу в електронному вигляді 19.06.2014 року, що вбачається з квитанції (а.с.11) та з самої декларації (а.с.10) відповідно.
Відповідно до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПКУ), податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За змістом норми п.49.8 ПКУ, під час прийняття податкової декларації контролюючий орган, в якому перебуває на обліку платник податків, перевіряє лише наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, а прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Згідно п.2 Розділу 3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 678), декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (п.10 розділу 3).
З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, платник податків укладає з органом ДПС договір про визнання електронних документів та отримує безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді, що передбачено розділом 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233.
Податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу (пункти 22,23 Наказу № 678).
Згідно п.49.11 ПКУ, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Підпунктом 49.12.2 пункту 49.12 ст.49 ПКУ передбачено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Таким чином, письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації в розумінні норм Податкового кодексу України є рішенням, яке підлягає оскарженню.
Згідно п.4 розділу 2 Інструкції від 10.04.2008 року № 233, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.
Як вбачається із дослідженої судом податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період - травень 2014 року, яка була подана в електронному вигляді, під рядком 06 графи "податкова адреса" вказано, що декларація подається до контролюючого органу в м. Житомир (а.с.8).
Згідно додатку № 9 до Порядку № 678, між 6 та 7 рядками декларації передбачено поле "декларація подається до контролюючого органу в__________ ( район, місто)".
Таким чином, запис в податковій декларації ПП "Під ключ" за травень 2014 року "Декларація подана до контролюючого органу в м. Житомир" не суперечить податковому кодексу та порядку заповнення декларації з податку на додану вартість.
Крім того, як вбачається з квитанції № 2, яка засвідчує факт приймання/неприймання звіту А3, в графі "код органу Міндоходів" який прийняв декларацію зазначено - 625 (а.с. 11).
З цього приводу суд зазначає, що пунктом 4 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 року № 729 "Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб'єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб'єктів господарювання" передбачено, що кодування областей та територіальних органів, до яких подається звітність, здійснюється відповідно до довідника територіальних органів Міністерства доходів і зборів України.
Відповідно до Довідника числовому коду 625 відповідає територіальний орган - Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
Таким чином, безспірно встановлено, що під контролюючим органом з числовим кодом 625 розуміється Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області. З огляду на це, позивачем при подачі декларації до податкової інспекції було дотримано вимогу п.48.3 ПКУ в частині найменування контролюючого органу, до якого подається звітність та п.4 Наказу від 29.11.2013 року № 729.
Також суд зазначає, що тільки у разі відсутності у декларації такого реквізиту як найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, вона може вважатись неподаною, за наявності же значення, за яким ідентифікується податковий орган та при дотримання інших позицій п.48.3, п.48.4 ПКУ дії податкової інспекції по відмові є необґрунтованими, а підстави відмови у прийнятті - формалізованими.
Крім того, відповідно до п. 48.4. ст. 48 ПКУ, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:
- відмітка про звітування за спеціальним режимом;
- код виду економічної діяльності (КВЕД);
- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Тобто, з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" №657-VІІ від 24.10.2013 року, такий обов'язковий реквізит як номер свідоцтва платника ПДВ в Податковому Кодексі України відсутній.
Отже, враховуючи те, що декларація з податку на додану вартість за травень 2014 року визнана судом такою, яка належним чином заповнена із зазначенням всіх необхідних реквізитів, відмова Житомирської податкової інспекції у прийнятті вказаного документу є протиправною.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, недостатність обґрунтованих та належних доказів правомірності прийнятого відповідачем рішення, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25 червня 2014 р. № 19147/10/18-03 про невизнання податкової декларації Приватного підприємства "Під ключ" з податку на додану вартість за травень 2014 року податковою звітністю.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 28 січня 2015 р.