30 січня 2015 року Справа № 915/1132/14
Суддя господарського суду Миколаївської області Алексєєв А.П., розглянувши заяву боржника - департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради
за участю представника боржника Сапожника А.А., довір. №184/08/07 від 29.01.2015 року,
про відстрочку виконання рішення суду від 03.09.2014 року
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" 02105, м.Київ, вул. Павла Усенка, 8
до відповідача департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7
про: стягнення 645254 грн.
19.01.2015 року департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду від 03.09.2014 року у справі №915/1132/14 щодо стягнення 573974 грн., в якій просить відстрочити виконання зазначеного рішення до 01.04.2015 року, посилаючись на приписи ст. 121 ГПК України.
Обґрунтовуючи заяву, боржник посилається на існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення по даній справі. Так, департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради фінансується за рахунок міського бюджету і кошти, що надходять на його рахунки є цільовими та направлені на конкретні заходи щодо підтримання життєдіяльності та благоустрою міста Миколаєва. Крім того, всі грошові кошти, які надходять до департаменту мають бюджетне джерело фінансування з цільовим призначенням і арешт рахунків департаменту у зв'язку із примусовим виконанням рішення суду приведе до зупинення робіт, які фінансуються департаментом.
Можливість виконання рішення суду у повному обсязі з відстрочкою до 01.04.2015 року, боржник пов'язує із погашенням кредиторської заборгованості перед позивачем за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету на закупівлю техніки. Це дозволить розрахуватися із стягувачем без шкоди для комунального господарства м. Миколаєва.
Представник стягувача у судове засідання не з'явився. Запереченнями, що надійшли до суду, просить відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду. Вважає, що боржник взагалі не вживає заходів до погашення присудженої суми та не обґрунтував необхідність надання відстрочки виконання рішення відповідними обставинами.
Відповідно до п. 7.1.1, п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з наступними змінами відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Заслухавши пояснення представника боржника, вивчивши матеріали заяви, ознайомившись із змістом заперечення стягувача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, а саме про можливість відстрочення виконання рішення господарського суду до 20.03.2015 року з огляду на наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів», примусове списання коштів з бюджетних установ здійснюється органами казначейства.
Зазначені органи блокують рахунки боржника, до тих пір, поки не будуть списані усі кошти за відповідним рішенням суду.
За ствердженням боржника він не може погасити одноразово присуджену суму, оскільки, закупівля у стягувача транспортного засобу спеціального призначення була запланована як за кошти місцевого бюджету так і за кошти субвенції з Державного бюджету, про, що був обізнаний стягувач під час проведення тендерної процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.
Так, рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.06.2014 року (інша справа) було задоволено позовні вимоги стягувача та присуджено на його користь із департаменту 3300000 грн. та згодом судом видано відповідний наказ на його примусове виконання.
Отже, на момент винесення рішення господарського суду по даній справі щодо стягнення з департаменту 573974 грн. (втрати від інфляції, 3% річних) в органах казначейства перебував виконавчий документ по стягненню боргу в розмірі 3300000 грн. (сума основного боргу за придбаний транспортний засіб спеціального призначення).
Відповідно до п.2 постанови КМУ №845 від 03.08.2011 року терміни, які вживаються у даній постанові, а також питання не врегульовані самою постановою регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
За положеннями Закону України «Про виконавче провадження», стягнення коштів з боржника здійснюється за декількома виконавчими документами у порядку черговості їх надходження.
Таким чином, органи державного казначейства приступлять до стягнення з рахунків боржника присудженої суми по цій справі за умови стягнення на користь стягувача боргу по іншій справі в розмірі 3300000 грн.
При цьому, судом береться до уваги той факт, що із боргу в розмірі 3300000 грн. з рахунків боржника вже стягнуто 1500000 грн. Це підтверджується матеріалами доданими до заяви.
Крім того, боржником було здійснено оплату ще 100000 грн. 31.12.2014 року.
Також при прийняті рішення по заяві суд не може не прийняти до уваги те, що до сфери відповідальності департаменту ЖКГ відноситься діяльність по забезпеченню комунального благополуччя м. Миколаєва із майже півмільйонним населенням.
Частково задовольняючи заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду саме до 20.03.2015 року, а не до 01.04.2015 року, суд виходить з наявних інфляційних процесів в економіці держави.
Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд,
1. Заяву задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 03.09.2014 року по справі № 915/1132/14 до 20 березня 2015 року.
3. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя А.П. Алексєєв