29 січня 2015 рокусправа № 214/5232/14-а(2а/214/180/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданнія в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 липня 2014 року у справі № 214/5232/14-а(2а/214/180/14) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2014 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 квітня 2013 року та зобов'язати Відповідача вчинити такі дії.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовував тим, що йому було неправомірно відмовлено у призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату його звернення до пенсійного органу , тобто, на 08.04.2013 р., відповідно до витягу з протоколу № 31 від 05.12.2013 р. При цьому Відповідачем при прийнятті рішення було взято до уваги висновки рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.11.2013 року, яке також є протиправним. Вважає, що відповідно до записів трудової книжки у повному обсязі підтверджується наявність у нього стажу, на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Нереєстрація його заяви про призначення пенсії та невчасний її розгляд був зумовлений неправомірними діями працівників пенсійного органу, що Відповідачем не заперечується, у зв'язку з чим він був змушений повторно звертатися до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії 09.12.2013 року, втративши при цьому час, за який мав би отримувати пенсію, адже пенсія призначена йому з грудня 2013 року. (а.с.16-18)
Постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2013 р. щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08 квітня 2014 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди з 01.01.1997 р. по 31.01.1997 р., з 01.05.1998 р. по 31.05.1998 р. з 01.06.1998 р. по 30.06.1998 р. та з 01.01.1999 р. по 28.02.1999 р. і призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08 квітня 2013 року.
Постанова суду обґрунтована тим, що трудовий стаж Позивача на посадах машиніста бурової установки 5-го розряду підтверджується відповідним записами у трудовій книжці, що у відповідності до приписів ст.. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є достатнім. (а.с.56-58)
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 липня 2014 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що згідно поданих документів станом на квітень 2013 року пільговий стаж, підтверджений документально, становив 19 років 7 місяців 3 дні, в той час як відповідно до приписів ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» такий стаж має складати 20 років. Зазначають, що Позивач , продовжуючи працювати після квітня 2013 року, 09 грудня 2013 року подав заяву про призначення йому пенсії вперше , і, відповідно до його заяви, йому призначено пільгову пенсію відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки його стаж, розрахований станом на 30.11.2013 року становив 20 років 1 місяць 27 днів. З огляду на вказане підстави для призначення Позивачу пенсії на пільгових умовах станом на квітень 2013 року відсутні. (а.с.60-61)
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
У судовому засіданні апеляційної інстанції позивач - ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував з огляду на безпідставність її доводів. При цьому підтвердив, що його заява про призначення пенсії від 08 квітня 2013 року безпідставно не зареєстрована у пенсійному органі та ними у передбачений законом строк не приймалось рішення. Натомість він отримав рішення Комісії при Головному УПФУ про відмову у зарахуванні певних періодів до спеціального стажу, але його також не оскаржував у суді, а лише писав скарги до прокуратури. Підтвердив, що сам 09.12.2013 року писав заяву про призначення пенсії і така пенсія йому призначена вперше з 09.12.2013 року. При цьому підтвердив, що від призначеної у грудні 2013 року він не відмовлявся і питання про припинення її виплати і скасування розпорядження у суді першої інстанції не ставив, як не оскаржував і бездіяльність пенсійного органу щодо нереєстрації заяви у квітні 2013 року і такі вимоги судом першої інстанції не розглядались.
Заявник апеляційної скарги - УПФУ в Саксаганському районі м.Кривого Рогу, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явився, клопотань про перенесення її розгляду не заявляв.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2013 року ОСОБА_1 звертався до Відповідача із заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак вказана заява не була зареєстрована у Журналі реєстрації рішень про призначення та перерахунок пенсії. З цього приводу було проведено службове розслідування, за результатами якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста з призначення пенсії ОСОБА_2 В той же час, за обставинами квітня 2013 року УПФУ в Саксаганському районі м.Кривого Рогу рішення ні про призначення, ні про відмову в призначенні пенсії Позивачу не приймалось, та ОСОБА_1 бездіяльність пенсійного органу щодо не реєстрації заяви та неприйняття рішення за результатами її розгляду до суду не оскаржував.
Однак, його документи знаходились у Головному управлянні та були розглянуті Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, рішенням якої від 28.11.2013 р. № 27 ОСОБА_1 було частково підтверджено періоди роботи, яку можливо включити до пільгового стажу відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 19.10.1992 р. по 31.12.1996 р., з 01.02.1997 р. по 30.04.1998 р., з 01.07.1998 р. по 31.12.1998 р. та з 01.03.1999 р. по 23.10.2000 р. (а.с.5-7)
Із вищевказаного рішення слідує, що станом на 08.04.2013 року підтвердженого стажу не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , так як підтверджений Комісією при Головному УПФУ стаж складає 19 років 7 місяців 3 дні, а по ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пільговий стаж повинен складати 20 років.
Відповідно до записів у трудовій книжці, з 25.10.2000 року і по час звернення до УПФУ із заявою про призначення пенсії у грудні 2013 року, Позивач продовжував працювати підземним бурильником ( а.с.27)
При цьому Рішення Комісії при Головному УПФУ Позивачем також не оскаржувалось, він продовжував працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вказані обставини сторонами визнані та підтверджені матеріалами справи.
Більш того, 09 грудня 2013 року Позивач подав до пенсійного органу заяву про призначення йому пенсії на пільгових умовах, зареєстровану за № 375, де зазначено, що пенсія йому призначається вперше. (а.с.12)
За наслідками розгляду поданих документів, Відповідачем з 09.12.2013 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується копією протоколу № 437 від 18.12.2013 р. (а.с.50)
Незгода Позивача з діями Відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 квітня 2013 року та зобов'язання вчинити такі дії і було предметом судового розгляду.
Слід зазначити, що за захистом порушеного права Позивач звернувся до суду 06 червня 2014 року.
При цьому, відповідно до змісту поданого Позову, ОСОБА_1 не оскаржував розпорядження про призначення ( за його ж заявою) пенсії на пільгових умовах з 09 грудня 2013 року та не просив припинити виплату пенсії за вказаним розпорядженням, як не оскаржував ні бездіяльність УПФУ в Саксаганському районі м.Кривого Рогу щодо не реєстрації у квітні 2013 року заяви про призначення пенсії та неприйняття рішення за результатами її розгляду, також не оскаржував і рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років від 28.11.2013 р. за № 27, яким йому не підтверджено спірні періоди роботи щодо віднесення їх до спеціального стажу. Таким чином, указані вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції та Головне УПФУ не зазначалось відповідачем у справі.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що трудовий стаж Позивача на посадах машиніста бурової установки 5-го розряду станом на 02 квітня 2013 року підтверджується відповідним записами у трудовій книжці, що, у відповідності до приписів ст.. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є достатнім для призначення пенсії відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і зобов'язав Відповідача призначити Позивачу вказану пенсію з 02 квітня 2013 року .
Колегія суддів не у повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріалами справи підтверджено та Позивачем визнано, що його заява про призначення пенсії від квітня 2013 року не була зареєстрована в пенсійному органі та рішення за результатами її розгляду УПФУ в Саксаганському районі м.Кривого Рогу не приймалось.
Відповідно до п.4.1 розділу 4 Постанови ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року « Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Згідно п.4.3 розділу 4 вищевказаної Постанови, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 розд.4 Постанови).
Аналіз діючого законодавства свідчить про те, що органом, який призначає пенсію, є відповідне Управління пенсійного фонду України. Управління може прийняти певне рішення щодо призначення чи відмови у призначенні пенсії лише після надходження заяви, а прийняті Управлінням рішення оформляються розпорядженням.
В той же час, протиправність дій суб'єкта владних повноважень чи бездіяльність УПФУ в Саксаганському районі м.Кривого Рогу щодо неприйняття заяви про призначення пенсії та неприйняття рішення за результатами її розгляду Позивачем до суду не оскаржувались ні у квітні 2013 року, не оскаржуються вони і виходячи зі змісту позовної заяви, і у червні 2014 року .( а.с. 2-3)
Таким чином, достовірно встановивши, що у квітні 2013 року пенсійним органом не реєструвалась заява про призначення пенсії ОСОБА_1 та Відповідачем не приймалось ніяке рішення щодо вирішення питання про її призначення чи відмову у призначенні, суд першої інстанції, зобов'язуючи Відповідача прийняти конкретне рішення, а саме - призначити Позивачу з 02 квітня 2013 року пенсію відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», перебрав на себе невластиві повноваження, оскільки питання призначення чи відмови у призначенні пенсії віднесено до виключної компетенції пенсійних органів, в той час, як суд , відповідно до приписів статті 162 КАС України, лише перевіряє уже прийняті рішення відносно цих питань на відповідність їх правовим нормам, що регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин позовні вимоги, що випливають зі змісту заяви ОСОБА_1 від 06 червня 2014 року, не можуть бути задоволені, як наслідок - постанова суду підлягає скасуванню з відмовою у позові з огляду на невірно обраний спосіб захисту та передчасне звернення до суду.
При цьому колегія суддів враховує і те, що відповідно до приписів частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою. Суд може вийти за межі позовної заяви тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.
Водночас, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені у суді першої інстанції ( стаття 195 КАС України).
Як зазначалось вище, у квітні 2013 року пенсійним органом не реєструвалась заява про призначення пенсії Позивачу та будь-якого рішення УПФУ в Саксаганському районі м.Кривого Рогу з цього питання не приймалось. Однак подані Позивачем документи були предметом розгляду в Комісії при Головному Управлінні з приводу підтвердження пільгового стажу на підприємствах, що наразі є ліквідованими. Вирішення таких питань є виключною компетенцією зазначених Комісій і, згідно з рішенням Комісії від 28.11.2013 р. № 27 ОСОБА_1 було частково підтверджено періоди роботи, яку можливо включити до пільгового стажу відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 19.10.1992 р. по 31.12.1996 р., з 01.02.1997 р. по 30.04.1998 р., з 01.07.1998 р. по 31.12.1998 р. та з 01.03.1999 р. по 23.10.2000 р. (а.с.5-7)
Не дивлячись на те, що підтвердженого стажу станом на квітень 2013 року було не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - не вистачало 5 місяців ( а вказані рішення є обов'язковими для районних управлінь пенсійних органів), Позивачем не заявлялись вимоги щодо скасування рішення вказаної Комісії та в якості Відповідача Головне управління не заявлялось, що в свою чергу виключає можливість суду апеляційної інстанції вирішити даний спір , як виключає можливість суду апеляційної інстанції скористатись приписами статті 11 КАС України ( вийти за межі позовних вимог для повного захисту порушених прав Позивача).
Більш того, Позивач не тільки не оскаржив рішення Комісії при Головному УПФУ чи бездіяльність УПФУ в Саксаганському районі, він продовжив працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та 09 грудня 2013 року звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, яка і була йому призначена з указаної дати. Для розрахунку пенсії пенсійним органом були враховані і стаж і заробітна плата Позивача станом по 31 листопада 2013 року і від цих даних проводився і розрахунок пенсії.
Таким чином, якщо виходити з можливого призначення Позивачу пенсії з квітні 2013 року, то і стаж і заробіток Позивача прийдеться врахувати лише по березень 2013 року, що безумовно приведе до зміни розміру пенсії, уже призначеної Позивачу з 09.12.2013 року та припинення її виплати в уже призначеному розмірі , а проводити її виплату у меншому розмірі і за мінусом отриманих сум.
Крім того, оскільки пенсія особі призначається один раз, а Позивач не ставив питання про скасування розпорядження про призначення пенсії з 09.12.2013 року та припинення її виплати, а Відповідач не проводив розрахунок пенсії Позивача відповідно даних станом на квітень 2013 року, що є його виключною компетенцію, суд апеляційної інстанції і за таких обставин позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог ОСОБА_1 та розглядати вимоги, які не були предметом позову у суді першої інстанції, що безпідставно не враховано судом першої інстанції при розгляді справи по суті.
Враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог Позивача саме у зазначеній редакції з огляду на передчасне звернення до суду та невірно обраний спосіб захисту.
При цьому Позивач не позбавлений права звернутись до суду за належним захистом своїх прав, зазначивши при цьому необхідні вимоги на захист порушених прав та залучивши до участі належних відповідачів у справі.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.. 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 липня 2014 року у справі № 214/5232/14-а(2а/214/180/14) - скасувати та прийняти нову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити з огляду на передчасне звернення до суду та невірно обраний спосіб захисту.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 30 січня 2015 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко