27 січня 2015 рокусправа № 804/13035/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року по справі № 804/13035/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство «Комбінат «Придніпровський» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 року № 0000204901, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 299225 грн., та штрафними санкціями - 149612,50грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо не підтвердження первинними документами господарських операцій з ТОВ «Торенія».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у задоволені позову відмовлено. Постанова суду, зокрема, мотивована тим, що надані позивачем документи, на підтвердження господарських операцій, не можливо визнати первинними, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, оскільки не містять у собі відомостей, що передбачені чинним законодавством. Крім цього, суд першої інстанції вказав на те, що оскільки директор ТОВ «Торенія» заперечує своє відношення до господарської діяльності вказаного суб'єкта підприємницької діяльності, то підписані від його імені податкові накладні не можуть бути підставою для формування покупцем податкового кредиту.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Комбінат «Придніпровський» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення підприємством вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Заявник апеляційної скарги наполягав на реальності спірних господарських операцій, вказуючи на те, що такі операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами СДПІ з ОВПП у м.Дніпропетровську ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ "Комбінат "Придніпровський" з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Торенія за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, за результатами якої складено Акт від 26.06.2014 р. № 368/28-01-49-10-01528186.
В Акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством вимог:
- п.44.1. ст.44, п.198.6. ст.198, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., в результаті чого ПАТ "Комбінат "Придніпровський" завищено суму податкового кредиту на загальну суму 299 225 грн., в тому числі яка віднесена до складу податкового кредиту січня 2014 року в сумі 299 225 грн.
Такі висновки податкової служби ґрунтуються на наступному.
Перевіркою встановлено відображення ПАТ "Комбінат "Придніпровський" у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Торенія».
В акті перевірки зазначено, що вказані операції не підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Так, ДПІ вказує на те, що до перевірки надано товарні накладні за формою №1-ТН (МС), які не містять у собі відомостей, що передбачені Інструкцією про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002р., а саме в них не зазначено марку та держномер автотранспорту, номер подорожнього листа, ПІБ водія, коди замовника, вантажовідправника, ПІБ та посаду відповідального за відпуск молочної сировини, ПІБ та посаду відповідального за здачу молочної сировини. Відсутні дані про вантажо-розвантажувальні роботи. Кількість молока в товарній накладній не відповідає кількості молока в податковій накладній.
З цих підстав, посилаючись на те, що у відповідності до п.44.1 ст.44 ПК України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені законодавством, ДПІ дійшла висновку про те, що господарські взаємовідносини з ТОВ «Торенія» є непідтвердженими, у зв'язку з чим ПАТ "Комбінат "Придніпровський" неправомірно відносило до складу податкового кредиту суми ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
На підставі акта перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 р. № 0000204901, яким ПАТ "Комбінат "Придніпровський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 299 225 грн., та за штрафними санкціями на суму 149612,50 грн., а всього на загальну суму 448 837,50 грн..
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У свою чергу, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із ч.2 ст.9 названого Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції, може бути визнаний документ лише за умови наявності у ньому обов'язкових реквізитів, що визначені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01.01.2014р. між ПАТ «Комбінат «Придніпровський» (Переробник) та ТОВ «Торенія» (Продавець) укладено договір №22 на закупівлю молочної сировини. За умовами договору Продавець зобов'язується передати у власність Переробнику молоко коров'яче (надалі за текстом - молочна сировина) в порядку і на умовах, визначених цим Договором, а Переробник - прийняти та оплатити поставлену молочну сировину.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002р. №176, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2002р. за №722/7010, товарна накладна за формою N 1-ТН (МС) (далі - накладна) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України.
Указана накладна оформлюється на кожну відвантажену партію сировини і для кожного вантажоодержувача окремо.
Перевезення молочної сировини автомобільним транспортом здійснюється тільки за наявності оформленої належним чином накладної.
Отже, чинним законодавством визначено, що товарна накладна за формою N 1-ТН (МС) є єдиним первинним документом, який породжує у покупця право на оприходування молочної сировини, а також є підставою для ведення платником оперативного і бухгалтерського обліку ТМЦ.
Таким чином, враховуючи вимоги п.44.1 ст.44 ПК України, наказу аграрної політики України від 01.07.2002р. №176, підставою для відображенні у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується і податкова звітність, відомостей щодо операцій з поставкою молочної сировини, є товарна накладна за формою N 1-ТН (МС).
Наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002р. №176 затверджено форму товарної накладної за формою N 1-ТН (МС).
До перевірки позивачем надано товарні накладні за формою N 1-ТН (МС). Копії яких долучено до матеріалів справи, які не містили у собі відомостей про марку та держномер автотранспорту, яким перевозилася молочна сировина, номер подорожнього листа, ПІБ водія, коди замовника, вантажовідправника, ПІБ та посаду відповідального за відпуск молочної сировини, ПІБ та посаду відповідального за здачу молочної сировини.
Тобто, у вказаних товарних накладних за формою N 1-ТН відсутні відомості, які дозволяють ідентифікувати автотранспорт, водія, що були задіяні при перевезенні молока; осіб, відповідальних за відпуск та здачу молочної сировини.
Отже, надані позивачем до перевірки документи не можливо визнати первинними, які б містили відомості про господарську операцію та підтверджували її здійснення.
З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу, які зроблені під час перевірки, щодо не підтвердження цих господарських операцій документами, обов'язковість ведення яких визначена законом.
Таким чином, встановивши підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність такого рішення відповідача.
Крім цього, суд першої інстанції, вказуючи на відсутність підстав для задоволення позову, правильно прийняв до уваги і інші обставини, встановлені перевіркою, які свідчать про те, що ТОВ «Торенія» не має технічної можливості збирати, зберігати та перевозити молоко, з огляду на відсутність у підприємства специфічних, для цього виду діяльності, виробничих умов. Також, у межах кримінального провадження №32014100000000036 за ст.205 ч.2 КК України, яке відкрито за фактом створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Торенія», надано пояснення ОСОБА_1, який є засновником та директором ТОВ «Торенія». З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що в квітні 2012 року йому запропонували стати засновником та посадовою особою ТОВ «Торенія» за винагороду. В статутний фонд ТОВ «Торенія» грошові кошти не вносив, дозвіл на виготовлення печатки не отримував, не здійснював постановку на облік та реєстрацію підприємства, свідоцтво платника ПДВ не отримував, не складав та не подавав звітності про діяльність підприємства, не отримував електронні ключі. На підприємстві ТОВ «Торенія» не працював, фінансово-господарську діяльність не проводив.
З цих підстав, суд першої інстанції правильно вказав, що за таких обставин не можливо стверджувати про те, що податкові накладні, від імені ТОВ «Торенія», підписано уповноваженою особою.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до винесення вироку по кримінальному провадженню №32014100000000036. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що вказаний вирок може підтвердити або спростувати наявність умислу посадових осіб ТОВ «Торенія» на здійснення нереальних господарських операцій з ПАТ «Комбінат Придніпровський».
Вказане клопотання позивача колегія суддів вважає таким, що не може бути задоволеним з огляду на те, що підставами для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не були висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Як зазначено вище та відображено в акті перевірки, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стали встановлені перевіркою обставини, які свідчать про не підтвердження належним чином оформленими первинними документами спірних господарських операцій.
Таким чином, дослідивши обставини справи, доводи, якими позивач обґрунтовував вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі № 804/13035/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 02.02.2015р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк