27 січня 2015 року
справа № 200/16744/14-а(2а/200/502/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2014 року по справі №200/16744/14-а за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259" до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу,-
18 вересня 2014 року товариство з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати Наказ №76 «Про постійно діючий конкурсний комітет з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську» від 07.07.2014р. В обґрунтуванні заявлених вимог посилалось на те, що вказаним наказом затверджено конкурсний комітет до складу якого увійшли громадські організації, які не мають відношення до діяльності автомобільного транспорту, що є порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім цього, позивач вказував на неправомірність проведення конкурсу, який призначений на 25.09.2014р., оскільки до проведення конкурсу не визначено умови, необхідні для отримання права на перевезення пасажирів.
Крім того, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №76 «Про постійно діючий конкурсний комітет з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську» від 07.07.2014р., зупинення проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Дніпропетровську. Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржуваний нормативний документ має ознаки протиправного; для проведення конкурсу відсутні необхідні умови (не має обґрунтованої структури парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, у зв'язку з не проведенням комплексного обстеження пасажиро потоку), у зв'язку з чим дії конкурсного комітету можуть заподіяти збитки позивачу (який має намір приймати участь в конкурсі) та привести до винесення незаконних рішень по результатам конкурсу.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2014 року заяву задоволено, а саме:
- до вирішення спору по суті та набранням постановою суду законної сили зупинено дію наказу Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №76 «Про постійно діючий конкурсний комітет з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м.Дніпропетровську» від 07.07.2014 року;
- до вирішення спору по суті та набранням постановою суду законної сили зупинено проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Дніпропетровську.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення адміністративного позову. Апеляційна скарга, зокрема, обгрунтована відсутністю законодавчо визначених підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки, на думку заявника апеляційної скарги, судом не встановлено обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухваленні рішення у справі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з терміновим відрядженням Представника, що унеможливлює його явку у судове засідання. Вивчивши подану заяву, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Таким чином, неявка позивача не перешкоджає розгляду справи. До поданої заяви про відкладення розгляду справи не надано доказів, які б по-перше, свідчили про те, що Представник позивача перебуває у відрядженні, по-друге, які б свідчили про те, що підприємство не має інших Представників, які б могли прийняти участь у справі. При цьому, колегія суддів зазначає, що надання пріоритетності відрядженням чи участі у судових засіданнях є правом сторони, але таке право, зокрема, не повинно перешкоджати розгляду судом справи у визначені законом строки.
Представник відповідача на задоволенні апеляційної скарги наполягав, вказуючи на незаконність та необґрунтованість судового рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 07.07.2014р. Департаментом транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради видано наказ №76 «Про постійно діючий конкурсний комітет з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м.Дніпропетровську», яким затверджено персональний склад конкурсного комітету.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, позивач посилається на те, що для проведення конкурсу відсутні необхідні для нього умови, а саме не має обґрунтованої структури парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, у зв'язку з не проведенням комплексного обстеження пасажиропотоку. У зв'язку з чим, дії конкурсного комітету можуть заподіяти збитки позивачу (який має намір прийняти участь в конкурсі, який буде проводитись згідно вимог чинного законодавства) та призвести до винесення незаконних рішень по результатам конкурсу.
Частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за клопотанням позивача або з власної ініціативи суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Із аналізу ст.117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на можливе порушення прав позивача при дії новоствореного комітету та враховуючи вид господарської діяльності, що провадиться позивачем, є доцільним вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті та набранням постановою суду законної сили.
Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі судом не визначені конкретні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які викладені у ст.117 КАС України (очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень), а також не обґрунтована необхідність забезпечення позову будь-якими фактичними обставинами справи.
Визнаючи обґрунтованим клопотання позивача про забезпечення позову, в оскаржуваній ухвалі судом не вказано, які саме права та інтереси позивача порушені суб'єктом владних повноважень; не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Враховуючи вищенаведене, висновок суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та зупинення дії наказу Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №76 «Про постійно діючий конкурсний комітет з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м.Дніпропетровську» від 07.07.2014 року є необгрунтованим.
Крім цього, не зважаючи на те, що предметом оскарження у справі є рішення (наказ) про затвердження конкурсного комітету, а не рішення про призначення та проведення конкурсу, суд першої інстанції безпідставно до вирішення спору по суті та набранням постановою суду законної сили зупинив і проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Дніпропетровську.
При цьому, суд першої інстанції безпідставно послався на можливе винесення незаконних рішень по результатам конкурсу, оскільки предметом спору в даній справі є визнання незаконним та скасування Наказу, яким створено постійно діючий конкурсний комітет з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування та затверджено персональний склад конкурсного комітету, а не рішення Департаменту про затвердження умов перевезення та організації проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м.Дніпропетровську.
На підставі вище викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2014 року по справі №200/16744/14-а скасувати.
У задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2015р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк