20 січня 2015 рокусправа № 804/11967/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року в адміністративній справі
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області
до ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшов позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області, в якому позивач просить постановити рішення про знесення самовільно реконструйованого житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_2 у м. Генічеську Херсонської області.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області було проведено позапланову перевірку вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 23.12.2013.
В ході перевірки встановлено, що станом на 23.12.2013 по АДРЕСА_2 в м. Генічеську Херсонської області без документів дозвільного характеру здійснено реконструкцію житлового будинку, що виражено зміною геометричних розмірів будинку, а саме прибудовою тамбуру та збудовано двоповерхову господарчу будівлю, чим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», п.1.1 розділу 1 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва».
Внаслідок виявлених порушень відповідачем відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. ст. 254, 255, 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення 23.12.2013 посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області було складено протокол про адміністративне правопорушення №109/13 та припис №36/13 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва «Житловий будинок та господарські будівлі» по АДРЕСА_2 м. Генічеськ Геніченського району Херсонської області щодо приведення у відповідність документацію об'єкта будівництва до 23.03.2014 та повідомлення до 23.03.14 про виконання припису Інспекцію.
Згодом відповідачем було проведено позапланову перевірку виконання вимог припису Інспекції від 23.12.2013 № 36/13, за результатами якої складено акт перевірки від 02.07.2014, в якому відображено, що гр. ОСОБА_1 не виконала вимог припису Інспекції.
Внаслідок цього 02.07.2014відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 16/14, а 09.07.2014 винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 7/21-04-14-249, якою відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у сумі 5100 грн.
Суд першої інстанції вірно визначив, що згідно зі ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є орган державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якого приймається відповідне рішення суду.
Разом з тим судом першої інстанції не надано належної правової оцінки характеру спірних правовідносин.
Так, статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що справою адміністративної юрисдикції є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративними судами.
Предметом спору у справі, що розглядається, є спір щодо законного володіння та розпорядження відповідачем нерухомим майном, вирішити який позивач просить шляхом знесення самовільно реконструйованого житлового будинку.
Статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Майнові відносини сторін у даній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої сторони. Відтак в цьому випадку Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області не виступає як суб'єкт владних повноважень у сфері управління.
Відповідно ж до частини другої статті 2 Цивільного кодексу України держава може бути учасницею цивільних відносин.
З приписів ст. 376 ЦК України випливає, що якщо проведення перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду має бути перебудоване шляхом знесення за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням об'єкту нерухомості до попереднього стану.
Статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства, зокрема, справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим постанова Дніпропетровського окружного адміністративного судочинства підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
При цьому суд апеляційної інстанції роз'яснює, що даний спір має бути вирішений в порядку цивільного судочиснвта.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року № 804/11967/14 скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 22 січня 2015 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова