04 грудня 2014 року 13 год. 20 хв.Справа № 808/7035/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
представника позивача Цалкіна О.Г.
представника відповідача Чечель К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-21»
до: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про: визнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хортиця-21» (далі - ТОВ «Хортиця-21» або позивач) звернулось з адміністративним позовом до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2014 № 40-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЯ» і ТОВ «Хортиця-21», що полягали в узгодженні своїх дій під час участі у процедурі відкритих торгів, проведених Вільнянським слідчим ізолятором Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області у серпні-вересні 2011 року за державні кошти щодо закупівлі робіт з будівництва режимного корпусу Вільнянського слідчого ізолятора УДДУ ПВП в Запорізькій області (добудова) (номер оголошення 124352 (буд), опублікованого в ІБ «Вісник державних закупівель» № 91 від 01.08.2011), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), та, відповідно до частини другої та п'ятої статті 52 «Про захист економічної конкуренції», на позивача накладено штраф у розмірі 68000 грн.
Позивач вважає, що висновки оскаржуваного рішення про узгодженість його дій під час участі у процедурі відкритих торгів є необґрунтованими та помилковими, а прийняте рішення про накладення штрафу - протиправним, та зазначає, що про відсутність шкідливих наслідків у вигляді суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку або обмеженні доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, або необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів, та вказує на ту обставину, що в торгах приймали участь ТОВ «ВІЯ», ТОВ «Хортиця-21» та ПП «Архітектон». Також позивач зазначає, що хоч між його підприємством та ТОВ «ВІЯ» співпадають адреса, реквізити та керівники підприємств, зазначені підприємства є різними суб'єктами господарювання. У зв'язку з чим просить визнати протиправним і скасувати рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2014 № 40-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що дії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при винесенні оскаржуваного рішення є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того представник відповідача зазначила, що документи, які були подані учасниками у складі конкурсних пропозицій на торги, мають нехарактерну схожість у зовнішньому оформленні, структурі, текстовому змісті та мають ідентичні цінові пропозиції, що в свою чергу свідчить про ту обставину, що під час підготовки та збору документів конкурсних пропозицій учасниками здійснювався обмін інформацією та документами, необхідними для участі у торгах, що в свою чергу призвело до усунення змагальності під час проведення конкурсних торгів та спотворення конкурентного середовища при виборі замовника найбільш економічно вигідної пропозиції.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в серпні-вересні 2011 року Вільнянським слідчим ізолятором Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (Замовник) за державні кошти проводилися відкриті торги щодо закупівлі робіт з будівництва режимного корпусу Вільнянського слідчого ізолятора УДДУ ПВП в Запорізькій області про що було надано оголошення в ІБ «Вісник державних закупівель» № 91 від 01.08.2011.
Конкурсні пропозиції на торги надали три суб'єкта господарювання: ТОВ «ВІЯ» (з ціновою пропозицією 17473045 грн. 87 коп.), ТОВ «Хортиця-21» (з ціновою пропозицією 16960282 грн. 98 коп.) та ПП «Архітектон» (з ціновою пропозицією 11193611 грн. 46 коп.).
У зв'язку з тим, що ПП «Архітектон» не відповідав кваліфікаційним вимогам, встановленим Замовником в документації до конкурсних торгів та Закону України «Про здійснення державних закупівель», його пропозиція була відхилена на підставі статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
За результатами торгів переможцем визначено ТОВ «Хортиця-21» з ціновою пропозицією 16960282 грн. 98 коп. та з підприємством укладено договір підряду від 17.10.2011 № 8/137 на виконання робіт з будівництва режимного корпусу Вільнянського слідчого ізолятора УДДУ ПВП в Запорізькій області (добудова) (а.с. 55, 58-59).
Під час судового розгляду також встановлено, що у відношенні ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ» Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було розпочато провадження у справі № 02/22-04 щодо наявності в діях ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
За результатами розслідування на адресу позивача було направлено копію подання «Про попередні висновки по справі № 02/22-14», не погодившись з якими ТОВ «Хортиця-21» надало свої заперечення (а.с. 147-148).
24.09.2014 розглянувши подання про попередні висновки першого відділу досліджень та розслідувань та матеріали справи № 02/22-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено Рішення № 46-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (а.с. 8-19).
Вказаним Рішенням визнано дії ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21», які полягали в узгодженні своїх дій під час участі у процедурі відкритих торгів, проведених Вільянським слідчим ізолятором Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області у серпні-вересні 2011 року за державні кошти щодо закупівлі робіт з будівництва режимного корпусу Вільнянського слідчого ізолятора УДДУ ПВП в Запорізькій області (добудова), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
За вчинення вказаного порушення, відповідно до частин 2, 5 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ТОВ «Хортиця-21» накладено штраф у розмірі 68000 грн. (а.с. 18-19).
Витяг із вказаного Рішення був отриманий позивачем 29.09.2014, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про направлення витягу з Рішення (а.с. 7).
Як вбачається із Рішення № 46-рш, висновок про узгодження дій ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» під час участі у торгах зроблено на підставі встановлення наступних обставин.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Розділу 3 Інструкції з підготовки документації конкурсних торгів (а.с. 43-48), пропозиція конкурсних торгів подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та скріплена печаткою у запечатаному конверті. Пропозиція конкурсних торгів повинна містити реєстр поданих документів.
В той же час, ТОВ «Хортиця-21» у складі конкурсної пропозиції надано реєстр документів, у назві якого міститься найменування іншого учасника торгів - ТОВ «ВІЯ», при цьому документ оформлено на фірмовому бланку ТОВ «Хортиця-21» та завірено печаткою цього підприємства (а.с. 60).
Довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» не відповідають встановленій замовником шаблонній формі (а.с. 50), вони є ідентичними за оформленням та текстовим змістом, містять однакові помилки (а.с. 154-155). З приводу зазначених невідповідностей, підприємствами були надані пояснення, відповідно до яких обладнання та техніка ТОВ «ВІЯ» передані в оренду ТОВ «Хортиця-21», співробітники ТОВ «Хортиця-21» працюють за сумісництвом у ТОВ «ВІЯ», щодо фактів схожості форми документів надати пояснення не змогли (а.с. 73-76, 163-165).
В додатку № 5 конкурсної документації торгів (а.с. 50-зворот) - Довідка про робітників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» надано відповідні довідки, які мають відхилення від встановленої замовником шаблонної форми, є ідентичними за оформленням та змістом, мають однакові помилки (а.с. 157-158).
Як вбачається з протоколів наданих пояснень № 15 від 18.03.2014 та № 13 від 18.03.2014, схожість між документами співробітники ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ» також пояснили тим, що працівники підприємств працюють одночасно на ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» за сумісництвом, будь-яких інших пояснень з цього приводу не надано (а.с. 75, 92-зворот).
Також, як встановлено під час проведеного відповідачем розслідування, документи, які були подані учасниками у складі власних конкурсних пропозицій на торги мають схожість у зовнішньому оформленні, структурі, текстовому змісті та ідентичні цінові пропозиції. Цінові пропозиції ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» підтверджуються наданими кошторисними розрахунками: договірною ціною, локальними кошторисами. Розслідуванням встановлено, що окремі складові цих документів у обох учасників є ідентичними, в той час як ПП «Архітектон» було надано документацію, яка містила відмінні показники від показників ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ».
Таким чином локальні кошториси ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ» відрізняються лише вартісними показниками, що в свою чергу свідчить про ту обставину, що між ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ» здійснювався обмін інформацією та документами, необхідними для участі у торгах.
В ході проведення позапланових виїзних перевірок ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ» також встановлено, що офіси підприємств розташовані за однією адресою: вул. Дзержинського, буд. 20, м. Запоріжжя, а згідно протоколу № 15 надання пояснень від 18.03.2014, вбачається, що бухгалтерська документація ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ» знаходиться в одному приміщенні - кабінеті бухгалтерії за адресою вул. Дзержинського, буд. 20 (а.с. 76-зворот).
В період підготовки і проведення торгів, директором, головним інженером та головним бухгалтером ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» були одні й ті ж особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідно, що також не заперечувалось представником позивача.
Щодо надання інформації про адреси електронної пошти та всіх номерів телефонів, у тому числі мобільних, факсів, що використовувались учасниками при здійсненні господарської діяльності протягом 2011 року, ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» надали інформацію, що ними використовувалась адреса електронної пошти SVP21@ukr.net та номери телефонів приймальної 764-22-21, 764-23-35. На фірмових бланках ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21», які використовувались при підготовці пропозицій на торги, зазначено номери телефонів 764-22-21, 764-23-35, які відповідно до пояснень ТОВ «Хортиця-21» належать йому на підставі укладеного з ВАТ «Укртелеком» договору від 20.07.2001 №300001966 про надання телекомунікаційних послуг,.
Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII від 10.04.2014, торги (конкурсні торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом.
Аналогічне за змістом визначення торгів містилось і в Законі України «Про здійснення державних закупівель» № 2289-VI від 01.06.2010, який діяв на час проведення торгів (далі - Закон № 2289-VI).
Згідно частини 1 статті 3 Закону № 2289-VI, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Статтею 1 Закону України «Про економічну конкуренцію» № 2210-ІІІ від 11.01.2001 (далі - Закон № 2210-ІІІ), визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до положень статті 3 Закону № 2210-ІІІ, суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Статтею 5 Закону № 2210-ІІІ визначено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.
Згідно зі статтею 6 цього Закону, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Вчинення антиконкурентних узгоджених дій тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до статті 35 Закону № 2210-ІІІ, розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи (стаття 37 Закону № 2210-ІІІ).
Частиною 1 статті 42 Закону № 2210-ІІІ визначено, що суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Відповідно до статті 51 Закону № 2210-ІІІ, порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до положень пункту 1 статті 50 Закону № 2210-ІІІ, серед іншого є антиконкурентні узгоджені дії.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання.
За порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом (стаття 52 Закону № 2210-ІІІ).
Правове значення для кваліфікації дій суб'єктів господарювання - учасників конкурсу як антиконкурентних узгоджених має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження учасниками відповідної поведінки.
Між тим, за змістом приписів статті 6 Закону № 2210-ІІІ для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем або як антиконкурентні узгоджені дії, або як недобросовісна конкуренція, або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання.
Сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу та в даному випадку негативним наслідком анти конкурентних узгоджених дій є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). В даному випадку правове значення має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки, яка призводить до заміни конкуренції на координацію поведінки з метою створення видимості конкуренції в межах тендеру.
Участь у процедурі конкурсних торгів ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21», та аналіз обставин викладених у Рішенні № 40-рш від 24.09.2014 свідчать про узгоджену поведінку з їх боку під час підготовки до участі у торгах, направлену на забезпечення відсутності змагальності під час проведення конкурсних торгів, наслідком чого є усунення конкуренції під час обрання переможця процедури закупівлі, що призводить до спотворення конкурентного середовища при виборі замовника найбільш економічно вигідної пропозиції.
В даному випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність та конкуренція між ними.
Узгодивши свої дії під час підготовки та участі у торгах, позивач та ТОВ «ВІЯ» замінили ризик, що породжує конкуренція, на координацію своєї поведінки, що в свою чергу призвело до усунення між ними конкуренції під час проведення замовником торгів.
У разі дотримання конкурентної поведінки учасниками, їх тендерні пропозиції мали б відрізнятись одна від одної, у тому числі і за зовнішнім оформленням, не містити в собі такі спільні об'єднуючі особливості виходячи з того, що кожний із документів (при їх підготовці окремо один від одного, без обміну інформацією) мав би відображати їх індивідуальні, творчі, суб'єктивні підходи у викладені змісту, як це вбачалось із цінової пропозиції ПП «Архітектон».
У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій, замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, та у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури, що необхідно для забезпечення ефективності використання державних коштів та дотримання умов тендеру.
Вибір кращої пропозиції можливий лише тоді, коли вона запропонована в справжніх умовах змагальності, у конкурентних умовах. Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію і усуває змагальність між учасниками, а отже, спотворює результат, тобто, об'єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання цієї пропозиції, на очікування замовником найбільш ефективного для нього результату.
Щодо посилання позивача на статтю 7 Закону № 2210-ІІІ, що положення статті 6 не застосовуються до будь-яких добровільних узгоджених дій малих або середніх підприємців щодо спільного придбання товарів, які не призводять до суттєвого обмеження конкуренції та сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців, суд зазначає, що стаття 7 визначає спеціальні умови правомірної координації діяльності між такими підприємствами, аби допомогти їм компенсувати несприятливі умови, пов'язані із структурою ринку та їхнім розміром порівняно із великими потужними підприємствами. Положення зазначеної статті регулюють узгоджені дії щодо спільного придбання товарів, тобто це є так званими угодами про співробітництво. В даному ж випадку було проведено торги, тобто конкурентний відбір учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів), що унеможливлює будь-яку узгодженість дій між учасниками.
Позивач також посилається на обмеження положень статті 6 в статті 8 Закону України № 2210-ІІІ, проте зазначена стаття регулює саме узгоджені дії стосовно постачання та використання товарів, а не стосовно проведення торгів. Крім того, дія цієї статті розповсюджується на вертикальні узгоджені дії - це договори між суб'єктами господарювання, на підставі яких відбувається взаємний обмін зустрічними зобов'язаннями чи поступками та як правило, такі угоди регулюють торгівельні комерційні відносини між виробником, який постачає свою продукцію, та дилером, який займається дистрибуцією продукції виробника
Відносини ж між ТОВ «Хортиця-21» та ТОВ «ВІЯ» не підпадають під дію зазначених статей.
Крім того, позивач вказує на ту обставину, що між ТОВ «Хортиця-21» та ПП «Архітектон» конкуренції усунуто не було, оскільки зазначений суб'єкт також приймав участь у торгах. Суд не погоджується із даним твердженням, оскільки пропозиція ПП «Архітектон» була відхилена у зв'язку з тим, що учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам та його пропозиція не була розглянута, в той же час, на розгляді перебували лише дві пропозиції - ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21», які містили ідентичні цінові пропозиції.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було доведено, що ТОВ «ВІЯ» та ТОВ «Хортиця-21» здійснювали обмін інформацією між собою та узгоджено підготували свої тендерні пропозиції для участі у зазначеній процедурі торгів, внаслідок чого конкуренцію між ними було усунуто, а право на укладення договорів було отримано ТОВ «Хортиця-21» не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати торгів.
Позивачем не спростовано належними доказами відсутність протиправної узгодженої поведінки позивача з ТОВ «ВІЯ» під час участі у відкритих торгах та не надано суду належних доводів, спростовуючих встановлені у рішенні адміністративної колегії чисельні співпадіння погодженої конкурентної поведінки, а отже адміністративний позов ТОВ «Хортиця-21» не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 94, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-21» на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша