22 січня 2015 року м. Київ К/800/41246/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 03 грудня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 31.10.2012 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова про зобов'язання підвищити пенсію відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 31.04.2012, мотивуючи позовні вимоги тим, що отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї реабілітованих, розмір якого не відповідає розміру, встановленому пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 03 грудня 2012 року позов задоволено: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 31.04.2012 підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено та викладено абзац перший резолютивної частині в редакції, згідно з якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на користь ОСОБА_2 в розмірі 25% мінімальної пенсії з віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.05.2012 до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності виплати Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова позивачеві підвищення до пенсії як члену сім'ї громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є членом сім'ї осіб, які необґрунтовано зазнали політичних репресій, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї реабілітованих у розмірі 43,52 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 6 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У той же час, підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що з 01.09.2008 громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.
Аналізуючи співвідношення пункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 та пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колегія суддів виходить з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень Закону України " Про пенсійне забезпечення " як нормативно-правового акту вищої юридичної сили, у зв'язку з чим погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості здійснення відповідачем виплати підвищення до пенсії у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова відхилити, а постанову Сихівського районного суду міста Львова від 03 грудня 2012 року, змінену постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: