Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
01 жовтня 2013 року Справа № 811/1614/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Кравчук О.В.,
при секретарі судового засідання - Озерній М.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача 1 - не прибув,
представник відповідача 2 - не прибув,
представник відповідача 3 - не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу
за позовом ОСОБА_1
до: Відділення ДАІ Красноперекопського МВ ГУМВС України в АР Крим, старшого лейтенанта роти дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Єпіфанова С.В., Державного підприємства МВС "Інформ-Ресурси"
про визнання дій протиправними; зобов'язання вчинити певні дії.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Відділення ДАІ Красноперекопського МВ ГУМВС України в АР Крим, старшого лейтенанта роти дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Єпіфанова С.В., Державного підприємства МВС "Інформ-Ресурси" (далі, відповідно - відповідачі 1,2,3) про визнання протиправними дій зазначених суб'єктів щодо незаконного справляння плати за видачу автомобіля при транспортуванні до ВДВС, покладання обов'язків, не визначених законом та ненадання обгрунтованої на нормах закону відповіді. Позивач просить суд встановити протиправну поведінку відповідачів та стягнути матеріальну шкоду у розмірі 1553,60 грн. (1000 грн. - сплачено за транспортування автомобіля до відділення ДАІ; 510 грн. - за зберігання автомобіля на штрафмайданчику; 23,50 грн. - за надання комп'ютерних послуг при підготовці документів на видачу; 20,10 грн. - за касове обслуговування при оплаті платежів за отримання автомобіля), а також моральну шкоду у розмірі 1147,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що арештований у рамках виконавчого провадження автомобіль працівниками відділення Красноперекопського ДАІ було затримано та доставлено до штрафмайданчика. На звернення повернути автомобіль, працівниками відділення ДАІ позивачеві було пояснено, що затриманий автомобіль буде повернутий після сплати позивачем послуг за транспортування автомобіля, оплати за зберігання та за надання комп'ютерних послуг при підготовці документів на видачу. За таких обставин позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди, яка полягає моральних стражданнях та переживаннях, хвилюванні та занепокоєнні яких зазнав у численній процедурі адміністративного і судового оскарження під час захисту свого порушеного права. Сума моральної шкоди обгрунтована розміром мінімального прожиткового мінімуму, у розмірі 1147,00 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, визначених ним в адміністративному позові.
Представником відповідача 1 - начальником Відділення ДАІ Красноперекопського МВ ГУМВС України в АР Крим, було надано заперечення згідно якого адміністративний позов ним не визнається у повному обсязі, такі заперечення мотивовано тим, що старшим лейтенантом роти дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Єпіфановим С.В. 23.10.2012 року автомобіль НОМЕР_1, було затримано на підставі частини 2 пункту 2 "Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках", та доставлено на спеціальний майданчик Севастопольського філіалу Державного підприємства МВС "Інформ-ресурси", ділянці 7. Відповідач 1 вважає дії вчинені Державтоінспекцією, такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства та відповідають положенням нормативних актів, що регламентують їх діяльність у частині тимчасового затримання транспортних засобів, що належать боржникам.
Відповідачі 2,3 (старший лейтенант роти дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Єпіфанов С.В., Державне підприємство МВС "Інформ-Ресурси"), правом участі в судовому засіданні не скористалися, свого уповноваженого представника до суду не направили, причини своєї неявки суд не повідомили, заперечення проти позову не надали, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі було відкладено до 07 жовтня 2013 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Розглянувши подані позивачем і представником відповідача 1 документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21 жовтня 2012 року працівниками Красноперекопського ДАІ АР Крим було затримано автомобіль, який перебував у розшуку у рамках виконавчого провадження, марки Mazda 626, державний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску та за допомогою евакуатора доставлено на штрафмайданчик за адресою АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Залізнична, 7.
У зв'язку з цим старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Головного управління юстиції в Кіровоградській області Літвіновою О.П. 22 жовтня 2012 року було винесено постанову, якою, зокрема, було вирішено зняти з розшуку вищезазначений автомобіль та видати із штраф майданчика стягувачу - ОСОБА_1 (а.с.9).
23 жовтня 2012 року державним виконавцем відділу ДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим про примусовому виконанні Набокой Ю.В. було проведено опис та арешт автомобіля НОМЕР_1, 2003 року випуску, що підтверджується відповідним актом опису та арешту майна (а.с.10-11).
Однак, для видачі вказаного автомобіля із штрафмайданчика позивачеві необхідно було сплатити кошти: у розмірі 1000 грн. - за послуги транспортування автомобіля на момент його затримання до ДАІ Красноперекопськ; у розмірі 510 грн. - за оплату на за зберігання на штраф майданчику; та 23 грн. 50 коп. за надання комп'ютерних послуг при підготовці документів на видачу. Всі зазначені суми були позивачем сплачені, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.6-8).
Вважаючи дії відповідачів щодо доставлення автомобіля на штрафмайданчик за допомогою евакуатора та щодо зобов'язання ОСОБА_1 сплатити кошти за такі послуги протиправними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Департаменту ДАІ МВС України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Статтею 7 вказаного Закону до складу міліції віднесено, зокрема, Державну автомобільну інспекцію.
Відповідно до абзаців першого-другого пункту 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, підрозділи дорожньо-патрульної служби та центри надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів.
У пункті 2 вказаного Положення зазначено, що Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС.
Одним із основних завдань міліції, а відтак - і Державтоніспекції, є участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків (стаття 2 Закону України „Про міліцію")..
Крім того, у статті 10 Закону України «Про міліцію» закріплено обов'язок міліції надавати допомогу державному виконавцю при проведенні виконавчих дій у випадках, передбачених законом.
Так, зокрема, відповідно до частин першої - другої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.
Розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Пунктом статті 11 Закону України „Про міліцію" закріплено, що міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби, зокрема, в разі перебування транспортного засобу в розшуку та використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом (абзац третій пункту 21 частини першої статті 11 Закону № 565-XII).
При цьому Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1102 (далі - Порядок №1102), визначається процедура тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.
Суд зазначає, що вступна частина зазначеної Постанови вказує на прийняття такого нормативного акту на виконання статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 40 Закону України „Про виконавче провадження". Викладеним спростовуються твердження позивача про те, що зазначена постанова не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення у діях власника автомобіля.
Абзацом другим пункту 2 Порядку №1102 передбачено, що у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України „Про виконавче провадження", уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку.
При цьому пункт 3 вказаного Порядку містить застереження, за яким доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими Державтоінспекцією укладені в установленому порядку договори.
За таких умов суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем дії старшого лейтенанта роти дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Єпіфанова С.В. щодо тимчасового затримання автомобіля НОМЕР_1, що перебував у розшуку у межах виконавчого провадження, та доставлення такого автомобіля за допомогою евакуатора на спеціальний майданчик Севастопольського філіалу Державного підприємства МВС "Інформ-ресурси є правомірними.
Щодо тверджень позивача про протиправність дій відповідачів по зобов'язанню ОСОБА_1 сплатити кошти за транспортування та зберігання автомобіля, суд приходить до наступних висновків.
Проаналізувавши зазначений вище пункт 3 Порядку № 1102, суд прийшов до висновку, що норми, які регулюють процедуру тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках мають диспозитивний характер та дають право Державтоінспекції як самостійно надавати послугу - доставляти транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів, так і залучати до таких дій суб'єктів підприємницької діяльності за наявності укладеного договору із такими суб'єктами.
Так судом встановлено, що 07 травня 2012 року між Управлінням державної автомобільної інспекції ГУМВС України в АР Крим та Державним підприємством МВС України „Інформ-Ресурси" укладено договір про співпрацю № 12 (а.с. 72-74).
Суд наголошує, що в межах даної адміністративної справи не досліджується правомірність створення та діяльності Державного підприємства «Інформ-Ресурси» та встановлення плати за транспортування та зберігання транспортних засобів, а договір про спільну діяльність наразі є чинним.
Згідно вказаного договору послуги щодо доставлення тимчасово затриманого транспортного засобу на спеціальний майданчик та тимчасового відповідального зберігання транспортного засобу надає Севастопольська філія ДП „Інформ-ресурси".
За змістом підпункту 1.4 вказаного Договору оформлені працівниками ДАІ документи є підставою для сплати власниками транспортних засобів послуг Севастопольської філії ДП „Інформ-ресурси" за доставлення тимчасово затриманого транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку та за його відповідальне зберігання.
Судом встановлено, що позивач самостійно звернувся до працівників спеціального майданчика, який розташовано за адресою: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Залізнична, 7, з метою повернення автомобіля, на що йому запропоновано сплатити за послуги зберігання та транспортування транспортного засобу.
Відповідно до копій квитанцій, що містяться у матеріалах справи, позивачем сплачено 1000,00 грн. та 510,00 грн. за послуги з перевезення та із зберігання транспортного засобу відповідно, а також 23,50 грн за надання послуг при підготовці документів на видачу транспортного засобу (а.с. 6-8). Отримувачем відповідних сум є Севастопольська філія ДП МВС України „Інформ-Ресурси".
За таких умов посилання позивача на порушення вимог законодавства начальником Відділення ДАІ Красноперекопського МВ ГУМВС України в АР Крим та старшим лейтенантом роти дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Єпіфановим С.В. судом не приймаються, оскільки в спірних правовідносинах послуги надавались не суб'єктом владних повноважень, а суб'єктом підприємницької діяльності ДП МВС України „Інформ-Ресурси", який є учасником спірних правовідносин на підставі господарського договору від 07 травня 2012 року №12.
При цьому суд наголошує, що згідно підпункту 2.1.3 вказаного Договору підприємство має право отримувати плату від третіх осіб та здійснювати свою господарську, кадрову, ціноутворюючу діяльність на свій розсуд.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача 1 стосовно ненадання вичерпної відповіді на звернення ОСОБА_1 суд зазначає, що доказів звернення до Відділення ДАІ Красноперекопського МВ ГУМВС України в АР Крим позивачем не надано.
Натомість ОСОБА_1 звертався зі скаргами до Департаменту ДАІ МВС України та до Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим, які не є відповідачами у даній справі (а.с. 12-20). За таких умов суд вважає, що позовна вимога, спрямована до Відділення ДАІ Красноперекопського МВ ГУМВС України в АР Крим, є безпідставною та задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про правомірність вищезазначених дій відповідачів, не вбачається також підстав для стягнення з відповідачів моральної шкоди, заявленої позивачем до відшкодування.
Згідно частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук