21 січня 2015 року Справа № 876/10838/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Яворівському районі Львівської області до Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного Фонду України в Яворівському районі Львівської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» про стягнення заборгованості.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» на користь Управління Пенсійного Фонду України в Яворівському районі Львівської області 38707,27 грн. заборгованості.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав до апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, просить прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ними не отримано ні рішення УПФУ у Яворівському районі Львівської області від 01.04.2013 року №1143 про застосування штрафних санкцій, ні вимоги №1213 від 01.08.2013 року. Крім того, суд першої інстанції не повідомив їх про час і місце судового розгляду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
При цьому колегія суддів відхиляє клопотання Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» про відкладення апеляційного розгляду справи як необґрунтоване та спрямоване на затягування судового розгляду справи, оскільки явка апелянта в судове засідання не є обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ПАТ «Ремонтно-інструментальний завод» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як випливає із ч. 1 ст. 4 згаданого Закону платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
З огляду на вищевикладену правову норму, на платника єдиного внеску, яким є відповідач, покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч.6 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.
Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач в порушення частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не сплатив суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, які ним самостійно нараховані у поданих до Управління ПФУ в м. Яворівському районі Львівської області розрахунках сум єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 38707,27 грн. за відповідний базовий період.
Відповідно до пп.2 п.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, за несвоєчасну сплату єдиного внеску до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 28,52 грн. та нараховано пеню в розмірі 185,96 грн.
Заборгованість відповідача підтверджується копіями картки особового рахунку платника, рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахованої пені та іншими матеріалами справи.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до УПФУ в м.Яворівському районі Львівської області в розмірі 38707,27 грн. підлягають до задоволення.
Покликання відповідача що ними не отримано ні рішення УПФУ у Яворівському районі Львівської області від 01.04.2013 року №1143 про застосування штрафних санкцій, ні вимоги №1213 від 01.08.2013 року спростовуються наявними в матеріалах справи розписками про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі № 813/7578/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула