21 січня 2015 року Справа № 876/10851/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 листопада 2014 року позов було задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 як державному службовцю з 22.04.2014 року з розрахунку 89 % від суми заробітної плати з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» , з урахуванням фактично отриманих сум. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, та не встановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що для призначення пенсії позивачу враховано всі складові заробітної плати передбачені законодавством. Оскільки матеріальна допомога та індексація заробітної плати не відноситься до інших надбавок, тому зараховувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» немає підстав.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач при призначенні йому пенсії до його заробітку для обчислення пенсії мав право на включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, оскільки таке його право передбачено чинним законодавством. Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Проте, постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції допустився процесуального порушення, не застосувавши до позовних вимог наслідків пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом, а безпідставно відмовивши у вказаних позовних вимогах.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу призначено пенсію, відповідно до Закону України "Про державну службу" з 19.07.2011 року. 10.10.2014 року остання звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та зарахуванні сум виплачених допомог на оздоровлення та індексації, однак в цьому листом відповідача від 17.10.2014 року № 223/9-02 їй було відмовлено.
Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області від 17.10.2014 року, матеріальна допомога та індексація заробітної плати є одноразовою виплатою, не відносяться до інших надбавок і не враховується в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу», тому немає підстав у перерахунку пенсії.
Згідно довідки про складові заробітної плати, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачу було виплачено матеріальну допомогу та індексацію заробітної плати за періоди з 01.07.2009 року по 01.06.2011 року.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723 передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
З довідки № 3084/04-50 від 03.10.2014 року вбачається, що за період з липня 2009 року по червень 2011 року позивач отримувала матеріальну допомогу, а також нараховувалась індексація заробітної плати. На вказані суми проведено нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону № 108/95).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Крім того, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховуються при обчисленні пенсій.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, 14.05.2013 року у справі № 21-125а13, 28.05.2013 року у справі №21-97а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визнав неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області стосовно не включення ОСОБА_1 до складових заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутових питань.
Щодо строку з якого слід зобов'язати, відповідача здійснювати перерахунок позивачу пенсії державного службовця, колегія суддів вважає, що слід зазначити наступне.
Згідно із ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи те, що порушення прав позивачки носить триваючий характер, і про порушення такого позивачка повинна була дізнатися в момент призначення пенсії, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, зобов'язавши відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань в межах загального шестимісячного строку звернення до суду та виплатити недоплачену пенсію, в решті позов щодо даних вимог слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 160,195,197,198,202,205,207,254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 листопада 2014 року у справі № 154/3042/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 як державному службовцю з 22.04.2014 року з розрахунку 89 % від суми заробітної плати з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням фактично отриманих сум.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області виплачувати пенсію з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з дня призначення пенсії 19.07.2011 року по 21.04.2014 року залишити без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула