22 січня 2015 року Справа № 876/11167/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,
представника позивача Саноцького Ю.Л.,
представника відповідача Жупан Ж.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» (далі - Позивач, ДТГО «Львівська залізниця») звернулося до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - Відповідач, ДПІ у Виноградівському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року позов задоволено повністю, визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 22.07.2014 року № 0005141700 та від 06.10.2014 року № 0010551700.
Не погодившись з даним судовим рішенням, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Як зазначає ДПІ у Виноградівському районі в апеляційній скарзі, судом першої інстанції не враховано того, що внаслідок перевірки відокремленого підрозділу «Хустська дистанція колії» ДТГО Львівська залізниця встановлено, що даний платник податків, всупереч вимог п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), перерахував податок з доходів фізичних осіб до бюджету м. Хуст, тобто за місцем знаходження адміністративно-господарського управління, а не до місцевого бюджету за місцем знаходження своїх структурних підрозділів (цехів, пунктів) м. Виноградова. На цій підставі і були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які на думку Відповідача є правомірними і підстав для їх скасування немає. Просить постанову від 03.11.2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу в позові.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представника Позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що за результатами планової виїзної перевірки ВП «Хустська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року складено акт від 27.06.2014 року № 160/22/01071309 та прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Так, 22.07.2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005141700 щодо збільшення грошового зобов'язання ВП «Хустська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» за платежем податок на доходи фізичних осіб, код платежу 11010100, на загальну суму 705434,08 грн., у тому числі за основним платежем - 415097,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 290336,33 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, ДТГО «Львівська залізниця» не погодилася з даним податковим повідомленням-рішенням та скерувала на адресу Головного управління Міндоходів скаргу від 30.07.2014 року № НПЕ - 10/88, в якій просила скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 22.07.2014 року № 0005141700 в повному обсязі.
У своїй скарзі позивач звертає увагу на те, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 22.07.2014 року контролюючий орган керувався тим, що позивачем в порушення вимог пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року сплата податку здійснювалася за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління у м. Хуст, а не за місцезнаходженням структурних підрозділів, які входять до складу ВП «Хустська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця». Відтак, існує спір лише щодо місця сплати вищевказаного податку. Зазначене, на думку відповідача призвело до несплати до бюджету за місцезнаходженням дільниць 415097,75 грн.
Всупереч даному твердженню, позивач наводить пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, згідно якого суми податку на доходи нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб за звітний період, перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Сплата даного податку підтверджується актом перевірки, де зафіксовано, що податок на доходи фізичних осіб утриманий і перерахований до бюджету м. Хуст.
Головне управління Міндоходів у Закарпатській області у своєму рішенні від 17.09.2014 року № 1924/10/07-16-10-05-44 про результати розгляду скарги скасувало податкове повідомлення - рішення від 22.07.2014 року № 0005141700 в частині 42121,29 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а в решті скаргу ДТГО «Львівська залізниця» залишило без задоволення.
На виконання рішення Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 17.09.2014 року № 1924/10/07-16-10-05-44, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 року № 0010551700 на загальну суму 663312,79 грн., в тому числі за основним платежем - 415097,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 248215,04 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі того ж самого акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року від 27.06.2014 року № 160/22/01071309.
Зокрема, перевіряючими встановлено, що ВП «Хустська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» має у своєму складі цехи, виробничі дільниці, які знаходяться на території інших територіальних громад.
Суд першої інстанції дав належну оцінку встановленим обставинами справи та вірно застосував відповідні норми матеріального права.
Так, платниками податків, згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України, визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Податковим агентом, як це передбачено п. 18.1 ст. 18 ПК України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Як передбачено пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПК України, суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі, якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Згідно з вимогами пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України юридична особа за своїм місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Згідно пункту 1.2 Положення про відокремлений підрозділ «Хустська дистанція колії» Державного територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» дистанція є відокремленим підрозділом Державного територіального галузевого об'єднання «Львівська залізниця» без права юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що вищезгаданим відокремленим підрозділом, який, у відповідності до пп. 168.4.3 п. 168. ст. 168 ПК України, уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, було перераховано до місцевого бюджету за його місцезнаходженням суми податку з доходів фізичних осіб за ІІІ та ІV квартали 2012 року, що підтверджують податкові розрахунки та платіжні доручення, що містяться в матеріалах справи.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про хибність висновку контролюючого органу про порушення ВП «Хустська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України, оскільки окремі дільниці, які входять до його складу, не є самостійними відокремленими підрозділами, а тому платник податку не зобов'язаний перераховувати суми податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету за місцезнаходженням даних дільниць.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст.71 КАС України, не надав суду належних і достатніх доказів в спростування вищенаведених обставин.
Тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 22.07.2014 року № 0005141700 та від 06.10.2014 року № 0010551700 - скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року у справі № 813/66/99/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська
Повний текст виготовлено 23.01.2015 року