Справа: № 761/5979/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Осаулов А.А. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
21 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва на постанову Шевченківського районного суду м.Києва по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо поновлення виплати пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання дій щодо перерахунку в бік зменшення виплати йому пенсії з 7144,98 грн. (з заробітної плати отриманої за роботу в зоні відчуження) на 2217,12 грн. (в розмірі фактичних збитків) протиправними, та зобов'язання відповідача здійснити нарахування йому пенсії у попередньому збільшеному розмірі із урахуваннмя інших виплат з 01.04.2013 року (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 02.09.2014 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі в м.Києва, де отримував до 01.04.2013 року пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі - 7144,89 грн.
Проте, відповідачем в зв'язку з проведенням перевірки результати, якої зафіксовано в акті зустрічної перевірки від 25.12.2012 року №62 (а.с.79-80), було зменшено розмір пенсії позивача розпорядженням ОР №807302 від 01.03.2013 року (а.с.81). Такі дії було вчинено в зв'язку з тим, що відповідач не мав можливості визначити нарахування заробітної плати та дані про роботу в зоні ЧАЕС, оскільки в книзі особових рахунків за 1986 рік відсутні дані про шифри нарахування заробітної плати, а накази про відрядження на роботу та інші документи по ліквідації наслідків на ЧАЕС не надано.
Так, згідно виписки з наказів №1783 від 28.07.1986 року та №1819 від 04.04.1986 року, ОСОБА_1 було відряджено з 28.07.1986 року по 02.08.1986 року, та з 05.08.1986 року по 10.08.1986 року, на Чорнобильску АЕС для проведення пусконалагоджувальних робіт (а.с.13).
Також позиція позивача підтверджується: довідкою №9016 від 04.03.1993 року Чорнобилської АЕС, де також зазначено про його право на державну пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 (а.с.20); посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 ; вкладкою № НОМЕР_2 , що посвідчує участь в лаквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10); довідкою №087928 про причини інвалідності (а.с.12).
Вірно вказано судом першої інстанції, що статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і групу інвалідності позивач отримав за роботу на ЧАЕС виключно у вищевказані періоди, оскільки в інший час він участі у ліквідації наслідків аварії не приймав.
Згідно даних особового рахунку нарахованої і виплаченої заробітної плати позивача за 1986 рік, то за роботи в зоні ліквідації наслідків аварії позивач отримав в жовтні 1986 року - 375 крб., а в грудні - 130 крб. (а.с.21) по шифру 30, що є оплатою по середньому на НВП «Сатурн» (а.с.22). Також вказане підтверджується табелями обліку робочого часу за липень - серпень 1986 року (а.с.69-42), довідкою НВП «Сатурн» від 08.11.2012 року (а.с.20-24).
Колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що дії відповідача суперечать положенням законодавства.
Згідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:
по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до вимог п.п.1-3 постанови Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що нею визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Відповідно до п.п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року (Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), що і було зроблено позивачем, так як він надав документи на підтвердження своїх вимог.
Крім того, надані документи відповідають вимогам належності та допустимості доказів, які передбачені ст.70 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, в тому, що відповідач діяв з порушенням вимог законодавства, що виключає можливість задоволення вимог апеляційної скарги. Та одночасно зазначає, що позивач має право на поновлення виплати і призначення позивачу пенсії з врахуванням заробітної плати з 01.04.2013 року.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, в порушення вимог ч.2 ст.72 КАС України, не надав до суду належні докази правомірності своїх дій та не обгрунтував їх у встановленому законом порядку.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 02.09.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 02.09.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Файдюк В.В.