Кіровоградської області
22 січня 2015 рокуСправа № 912/4798/14
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Дніпропетровськ", м. Запоріжжя
до відповідача: приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука", Кіровоградська область, м. Світловодськ
про стягнення 326321,25 грн.
Представники сторін:
від позивача - Шокуров Д.Г., довіреність б/н від 21.01.2015 року;
від відповідача - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Груп Дніпропетровськ" (надалі - ТОВ "МД Груп Дніпропетровськ") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука" (надалі - ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука") боргу за поставлений товар по договору № 26/ОСК-13 від 17.07.2013 року в сумі 289266,00 грн., а також 13947,18 грн. пені, 5756,35 грн. 3% річних, 38087,52 грн. штрафу в розмірі 20%, 40870,90 грн. інфляційних втрат, 38393,30 грн. процентів за користування грошовими коштами, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Позов мотивовано неналежним виконання відповідачем зобов'язань по договору №26/ОСК-13 від 17.07.2013 року щодо оплати отриманого товару.
Ухвалою господарського суду від 18.12.2014 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду та від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.12.2014 року № 0164887 7 (а.с.65).
Станом на час проведення судового засідання будь-які заяви чи клопотання від ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" до господарського суду не надходили.
Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.
Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
17.07.2013 року між сторонами укладено договір № 26/ОСК-13 (надалі - договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник (ТОВ "МД Груп Дніпропетровськ") зобов'язується продати та передати у власність покупця металопрокат (товар), а покупець передавати (постачати), а покупець (ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука") зобов'язується оплатити та прийняти товар від постачальника згідно умов даного договору.
Згідно п. 1.2. договору найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість товару та його ціна передбачаються в Специфікаціях та/або у видаткових накладних.
Розділом 3 договору сторонами погоджено загальні умови поставки. Так, відповідно до п. 3.1. договору сторони визначили, що товар, вказаний в п. 1.1. договору, поставляється партіями на умовах FCA - франко-перевізник (склад постачальника) відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Товар переходить у власність покупця з моменту виписки постачальником документів на відвантаження.
Пунктом 4.4. договору визначено, що умовами оплати продукції є 100% попередня оплата вартості кожної партії товару. Покупець здійснює оплату протягом 3-х банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку-фактури. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару , вказаними постачальником у рахунку-фактурі.
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
На виконання умов договору позивач протягом листопада - грудня 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 190437,61 грн., що підтверджується наступними документами:
видатковими накладними: № 4125 від 04.11.2013 року, № 4170 від 04.11.2013 року, № 4237 від 08.11.2013 року, № 4280 від 12.11.2013 року, № 4396 від 19.11.2013 року, № 4577 від 29.11.2013 року, № 4631 від 03.12.2013 року, № 4765 від 09.12.2013 року, № 4818 від 12.12.2013 року;
товарно-транспортними накладними: № 4125 від 04.11.2013 року, № 4170 від 04.11.2013 року, № 4237 від 08.11.2013 року, № 4280 від 12.11.2013 року, № 4396 від 19.11.2013 року, № 4577 від 29.11.2013 року, № 4631 від 03.12.2013 року, № 4765 від 09.12.2013 року, № 4818 від 12.12.2013 року;
специфікаціями до договору: № 4237 від 08.11.2013 року, № 4280 від 12.11.2013 року, № 4396 від 19.11.2013 року, № 4577 від 29.11.2013 року, № 4765 від 09.12.2013 року, № 4818 від 12.12.2013 року;
рахунками-фактурами: № 4599 від 01.11.2013 року, № 4632 від 04.11.2013 року, № 4721 від 08.11.2013 року, № 4768 від 12.11.2013 року, № 5080 від 29.11.2013 року, № 4513 від 29.10.2013 року, № 5244 від 09.12.2013 року, № 5301 від 12.12.2013 року;
довіреностями на отримання матеріальних цінностей: № 1034 від 01.11.2013 року, № 1066 від 26.11.2013 року, № 1089 від 09.12.2013 року (а.с.25-59).
Вказані документи завірені сторонами належним чином, оригінали оглянуто господарським судом.
В свою чергу відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар в зв'язку з чим у останнього перед ТОВ "МД Груп Дніпропетровськ" утворилась заборгованість в сумі 189266,00 грн.
На день вирішення спору по суті господарському суду ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" не надало доказів сплати позивачу основної заборгованості за договором № 26/ОСК-13 від 17.07.2013 року в розмірі 189266,00 грн., вказана сума заборгованості відповідачем заперечена не була.
За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу № 26/ОСК-13 від 17.07.2013 року в розмірі 189266,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 13947,18 грн. пені, 5756,35 грн. 3% річних, 38087,52 грн. штрафу в розмірі 20%, 40870,90 грн. інфляційних втрат, 38393,30 грн. процентів за користування грошовими коштами.
Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд враховує наступне.
Згідно змісту ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань з оплати товару, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.
Відповідно до п. 7.3. договору сторони передбачили, що окрім штрафу, зазначеного в п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.
Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, що відповідає фактичним обставинам справи (а.с.14-17) та нормам чинного законодавства і не заперечується відповідачем, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 38087,52 грн., а сума пені - 13947,18 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи обґрунтований розрахунок позивача (а.с.14-15, 18-19), що відповідає фактичним обставинам справи, умовам договору та нормам чинного законодавства і не заперечується відповідачем, останнім правомірно нараховано 3% річних за порушення грошового зобов'язання (порушення строків оплати поставленого товару) в сумі 5756,35 грн. та інфляційні втрати в сумі 40870,90 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України продавець у разі прострочення оплати товару має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Положеннями п. 7.7. договору передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений у п. 4.4. цього договору, до правовідносин між сторонами застосовуються положення законодавства щодо надання кредиту, як відстрочення оплати за товар та на таку прострочену суму нараховуються проценти в розмірі 20% річних від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Враховуючи положення п. 6.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обґрунтований розрахунок позивача (а.с.20-21), який відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, та не заперечується ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука", позивачем правомірно нараховано 20 % річних за користування чужими грошовими коштами сумі 38393,30 грн.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "МД Груп Дніпропетровськ" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
В судовому засіданні 22.01.2015 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94; ідентифікаційний номер 35713592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Дніпропетровськ" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6-А, кім. 32; ідентифікаційний номер 33717794) 189266,00 грн. основного боргу, 13947,18 грн. пені, 5756,35 грн. 3% річних, 38087,52 грн. штрафу в розмірі 20%, 40870,90 грн. інфляційних втрат, 38393,30 грн. процентів за користування грошовими коштами, а також 6526,42 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Засвідчений належним чином засвідчений примірник рішення направити відповідачу за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94.
Повне рішення складено 27.01.2015 року.
Суддя М.С. Глушков