Справа № 815/6605/14
26 січня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Завальнюка І.В.,
за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходчик» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оформленою актом перевірки від 13.10.2014 р. № 90/22-213/38352223/4934; визнати протиправними викладені в означеному акті перевірки висновки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2014 р. № 0003352201.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після отримання 30.09.2014 р. директором ТОВ «Проходчик» копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, останній 01.10.2014 р. повідомив податковий орган про неможливість проведення вказаної перевірки у зв'язку із втратою первинних документів. Листом від 23.10.2014 р. податковий орган повідомив підприємством про перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п.44.5 ст.44 ПК України строків, а саме до 30.12.2014 р. Проте не зважаючи на викладене, 12.11.2014 р. позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 06.11.2014 р. № 0003352201, винесене на підставі акту перевірки № 90/22-213/38352223/4934 від 13.10.2014 р. При цьому співробітники податкового органу жодних контролюючих дій на підприємстві не здійснювали, тобто фактично перевірка на підприємстві не проводилася. Зважаючи на порушення податковим органом порядку проведення перевірок та невідповідність висновків за актом перевірки, протиправність податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що перевірка проведена у відповідності до законодавства, висновки за актом перевірки є обґрунтованими, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на підставі ст.ст. 16, 20, абз.4 п.73.3 ст.73 ПК України ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області направило керівнику ТОВ «Проходчик» лист від 10.09.2014 р. № 6125/10/15-52-22-01/30, в якому запропонувало надати інформацію та її документальне підтвердження по взаєморозрахунках із контрагентами.
У відповідь ТОВ «Проходчик» направило податковому органу лист від 15.09.2014 р. № 1509-1 із додатками на 46 арк. (підтвердження взаємовідносин іх ТОВ «БК Гефест Альянс»), який був отриманий 15.09.2014 р. за вх. № 10095/10.
29 вересня 2014 р. начальником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області виданий наказ № 1396 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проходчик», виписані направлення на перевірку від 29.09.2014 р. № 1399.
Допитана в судовому засіданні свідок - бухгалтер ТОВ «Проходчик» ОСОБА_2 пояснила, що у вівторок, 30 вересня 2014 р. старший державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3 зателефонував їй з приводу вручення наказу на проведення перевірки. У телефонній розмові вони домовилися зустрітися на підприємстві за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, 14.
По прибуттю на підприємство 30.09.2014 р. приблизно о 13:00 год., старший державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю бухгалтера ОСОБА_2 вручив директору ТОВ «Проходчик» ОСОБА_4 копії наказу № 1396 від 29.09.2014 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проходчик», направлення на перевірку.
Наступного дня, 01.10.2014 р. директор ТОВ «Проходчик» ОСОБА_4 звернувся до податкового органу із листом від 01.10.2014 р. вих. № 0110-1 про неможливість проведення документальної перевірки у зв'язку із втратою документів, оформлених на виконання господарських операцій із контрагентами, додавши талон-повідомлення № 003712 Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про звернення до правоохоронних органів з приводу втрати документів.
Згідно пояснень бухгалтера ОСОБА_2, остання 01.10.2014 р. прибула до податкової інспекції з метою вручення вищезазначеного листа, після чого в приміщенні ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області зустріла ОСОБА_3, якому усно пояснила про неможливість проведення перевірки у зв'язку із втратою документів.
02 жовтня 2014 р. директору ТОВ «Проходчик» ОСОБА_4 був вручений наказ № 1424 від 02.10.2014 р. «Про внесення змін до наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 р. № 1396», яким виправлено технічні описки в кодах ІПН підприємств. У цей же день, 02.10.2014 р., а також 09.10.2014 р., директор ТОВ «Проходчик» ОСОБА_4 повторно повідомляв податкову інспекцію про неможливість проведення перевірки у зв'язку із втратою первинної документації.
Крім того, судом встановлено, що згідно з листом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.10.2014 р. № 7097/10/15-52-22-01 (а.с. 56), у зв'язку із отриманням листа від 01.10.2014 р. № 0110-1 про втрату документів, податковою інспекцією перенесено термін проведення зустрічної звірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах, визначених п.44.5 ст.44 ПК України, а саме до 30.12.2014 р.
Поряд із тим, згідно наявної в матеріалах справи копії акту перевірки від 13.10.2014 р. № 90/22-213/38352223/4934 (а.с. 28-47) вбачається, що на підставі направлення від 29.09.2014 р. № 1399 старший державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3, згідно наказів від 29.09.2014 р. № 1396, від 02.10.2014 р. № 1424 провів позапланову виїзну перевірку ТОВ «Проходчик» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Гефест Альянс» за квітень, травень, червень 2013 р., ТОВ «Талас+» за період травень, червень 2014 р., ТОВ «Гатіора» за період серпень, жовтень, грудень 2013 р.
При цьому згідно п.1, п.2.1 акту перевірки, остання проводилася з 30.09.2014 р. по 06.10.2014 р. з відома директора ОСОБА_4 та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_2
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені дії податкового органу під час проведення перевірки такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки останні вчинені всупереч вимогам п.44.5 ст.44 ПК України.
Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, справа N 1-17/2005).
Аналіз вищевикладеної правової норми дає підстави для висновку, що за її змістом передбачено:
- обов'язок платника податків у п'ятиденний строк з дня події втрати, пошкодження або дострокового знищення документів письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку;
- повідомлення має бути здійснено в порядку, встановленому для подання податкової звітності;
- обов'язок платника податків відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу;
- обов'язок контролюючого органу у разі неможливості проведення перевірки у зв'язку із повідомленням платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення перенести термін проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених строків.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11 вересня 2014 року по справі № К/800/27365/14.
З огляду на встановлені судом обставини (покази свідків, письмові докази тощо) директор ТОВ «Проходчик» В.В. 01.10.2014 р. звернувся до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з приводу втрати первинної документації, що підтверджується талоном-повідомленням № 003712 (а.с. 51).
Цього ж дня, 01.10.2014 р., головний бухгалтер ТОВ «Проходчик» ОСОБА_2 зареєструвала в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області повідомлення від 01.10.2014 р. № 0110-1 (вхід. № 10767/10 від 01.10.2014 р.), тобто вчинила ці дії у передбачений п.44.5 ст.44 ПК України п'ятиденний строк.
В той же час, відповідачем не вжито заходів з метою виконання вимог закону щодо перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів, в межах визначених строків, оскільки безпідставно закінчено проведення перевірки та 13.10.2014 р. складено акт перевірки № 90/22-213/38352223/4934.
При цьому в ході судового розгляду справи судом достовірно встановлено, що виїзна документальна позапланова перевірка фактично на ТОВ «Проходчик» протягом періоду з 30.09.2014 р. по 06.10.2014 р. не проводилася, оскільки перевіряючий старший державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3 був на підприємстві лише 1 раз - 30.09.2014 р., та лише вручив директору Товариства ОСОБА_4 копії наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки; копій чи оригіналів первинної документації на підприємстві не досліджував.
Зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні свідки: головний бухгалтер ТОВ «Проходчик» ОСОБА_2 та директор ТОВ «Проходчик» ОСОБА_4
Крім того, фактично зазначені обставини підтвердив допитаний в судовому засіданні старший державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3, який пояснив, що провів перевірку, оформлену актом № 90/22-213/38352223/4934 від 13.10.2014 р., на підставі наданих ТОВ «Проходчик» листом від 15.09.2014 р. № 159-1 копій документів на 46 арк.
У свою чергу, такі дії перевіряючого не відповідають приписам пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, відповідно до якого документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка; та вимогам п.81.3 ст.81 ПК України, згідно з яким під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недотримання податковим органом вимог п.44.5 ст.44 ПК України, у зв'язку із чим п.1 позовних вимог підлягає задоволенню з урахуванням викладених вище висновків суду. При цьому суд зазначає, що протиправність дій податкового органу щодо проведення перевірки, оформленої актом № 90/22-213/38352223/4934 від 13.10.2014 р., стосується лише недотриманням вимог норми п.44.5 ст.44 ПК України і не охоплює оцінку спеціальної компетенції податкового органу (права контролюючого суб'єкта) та ін.
Таким чином, в даному випадку податковий орган без самостійного дослідження господарських операцій, первинних документів тощо, дійшов висновків, відображених в розділі IV акту перевірки № 90/22-213/38352223/4934 від 13.10.2014 р., на підставі якого прийняв податкове повідомлення-рішення від 06.11.2014 р. № 0003352201 (а.с. 27), яким збільшив суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 30000 грн. та застосував штраф в розмірі 7500 грн.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 06.11.2014 р. № 0003352201, суд враховує, що в силу п.58.1 ст.58 та п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається податковим органом на підставі відповідного акту перевірки.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при проведення перевірки, оформленої актом № 90/22-213/38352223/4934 від 13.10.2014 р., та прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, діяв передчасно та всупереч з вимогами п.44.5 ст.44, п.58.1 ст.58 та п.86.8 ст.86 ПК ПК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
Поряд із тим, дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника.
Крім того, висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків (не змінюють фінансово-економічне становище платника) і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
З урахуванням викладеного, п.2 прохальної частини адміністративного позову, в якому позивач просить визнати протиправними викладені в акті перевірки від 13.10.2014 р. № 90/22-213/38352223/4934 висновки є неналежним способом захисту порушеного права, адже не направлений на захист інтересу/права/свободи, у зв'язку із чим до задоволення не підлягає.
Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходчик» задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходчик», оформленою актом перевірки від 13.10.2014 р. № 90/22-213/38352223/4934, без вжиття заходів щодо перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів в межах визначених чинним законодавством строків.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 06.11.2014 р. № 0003352201.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27 січня 2015 року.
Суддя _______________ І.В. Завальнюк