20 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 495/7973/14-а
Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Чебан Н.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 жовтня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - органу опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 жовтня 2014 року відмовлено в задоволені клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо зняття з реєстрації або реєстрації інших осіб за адресою: АДРЕСА_1 та шляхом накладення арешту на дану квартиру.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою клопотання задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як існує очевидна небезпека порушення прав та інтересів позивача і його дітей через можливий продаж даної квартири в подальшому, а тому для відновлення порушених прав потрібно буде докласти значних зусиль.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву про визнання протиправними дій відповідача щодо зняття з реєстрації позивача та його дітей у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача і його дітей за вказаною адресою.
Разом із заявленим позовом подано клопотання про його забезпечення, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо зняття з реєстрації або реєстрації інших осіб за адресою: АДРЕСА_1 та шляхом накладення арешту на дану квартиру.
За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості поданого клопотання, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане не можливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буду докласти значних зусиль та витрат.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постановою Пленуму ВАСУ №2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАСУ" зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В обґрунтування свого клопотання позивачем зазначено про можливе порушення його майнових прав та інтересів, шляхом перепродажу даної квартири в майбутньому, що унеможливить виконання судового рішення про поновлення його реєстрації за даною адресою.
Вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги забезпечення позову не відповідають предмету спору даної справи, оскільки позивач та його діти не є власниками даної квартири, а лише прописані за вищевказаною адресою.
Накладення арешту на квартиру, яка не є предметом спору у судовій справі, є перешкоджанням її власнику у здійсненні та реалізації його права власності, що є недопустимим.
Крім того вимоги заявника про заборону відповідачу знімати з реєстрації або реєструвати у даній квартирі інших осіб, жодним чином не стосуються прав та інтересів позивача, яким оскаржено лише питання зняття з реєстрації його самого та дітей.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову є необґрунтованим, а отже задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло