Справа: № 826/16067/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
20 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Головного управління Держземагентства у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагентства у м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Держземагентства у м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держземагентства у м.Києві, а саме: висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 15 серпня 2014 року №19-26-0.31-4386/2-14; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м.Києва, загальною площею земельної ділянки 0,0625 га. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржуваний висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким не погоджено відповідний проект, відповідає вимогам чинного законодавства та прийнятий правомірно, оскільки виявлені порушення Закону України «Про землеустрій», Земельного кодексу України, що містяться у даному проекті землеустрою, позивачем не спростовані та не виправлені.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №122157, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м.Києва, кадастровий номер 8000000000:90:962:0001, площа 0,0625 га, яка надана для ведення садівництва.
На стадії погодження розробленого проекту землеустрою щодо проведення зміни цільового призначення земельної ділянки, щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до відповідача з клопотанням про отримання відповідного висновку.
Відповідачем винесено висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №19-26-0.31-4386/2-14 від 15 серпня 2014 року, яким не погоджено позивачеві проект землеустрою щодо проведення зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м.Києва, кадастровий номер 8000000000:90:962:0001, площа 0,0625га, з огляду на наявність наступних зауважень: назву проекту землеустрою привести у відповідність до ст.25 Закону України «Про землеустрій»; завдання на виконання робіт привести у відповідність до типової форми згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»; відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» до проекту землеустрою долучити: довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (станом на звітну дату); кадастровий план земельної ділянки, оформлений відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр»; оформлення документів здійснити відповідно до вимог Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації - ДСТУ 4163-2003; матеріали проекту землеустрою привести у відповідність до змісту, наведеному у землевпорядній документації; відповідно до п.6 ст.186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Враховуючи викладене, долучити документальне підтвердження щодо відповідності цільового призначення запланованої до відведення земельної ділянки чинній містобудівній документації.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов до висновку, що позивачем дотримано вимоги Закону України «Про землеустрій», Земельного кодексу України, тому оскаржуване рішення (висновок) від 15 серпня 2014 року №19-26-0.31-4386/2-14 є протиправним та необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Згідно ст.50 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Відповідно до ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Згідно ч.ч.4-7 ст.186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у м.Києві з клопотанням про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак 15 серпня 2014 року відповідачем було винесено висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №19-26-0.31-4386/2-14, яким не погоджено позивачеві проект землеустрою щодо проведення зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м.Києва, кадастровий номер 8000000000:90:962:0001, площа 0,0625га.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зауваження відповідача щодо невідповідності назви проекту землеустрою приписам ст.25 Закону України «Про землеустрій», є безпідставним з огляду на те, що на титульному листі проекту прописними літерами збільшеного шрифту зазначено «ПРОЕКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ», натомість, приписами зазначеної статті Закону не встановлюється назва проекту, а лише встановлюються види документації із землеустрою.
Завдання на виконання робіт в проекті відповідає типовій форми згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», оскільки дана постанова прийнята відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, яка встановлює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» до поданого проекту землеустрою долучена довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, вимога щодо надання такої довідки лише на звітну дату законом не встановлена, в довідці термін її дії не визначений. Кадастровий план земельної ділянки, що доданий до проекту, складений на запит позивача державним кадастровим реєстратором Головного управління Держземагентства у м.Києві Олійником Б.І., завірений його підписом та печаткою, тобто даний кадастровий план створений відповідачем.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зауваження відповідача про необхідність оформлення документів відповідно до вимог Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації - ДСТУ 4163-2003 є необґрунтованими, оскільки наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року №55 затверджений Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», але відповідно до приписів 1.1 Стандарту цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи, постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності, натомість, документація із землеустрою не відноситься до організаційно-розпорядчих документів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м.Києва, кадастровий номер 8000000000:90:962:0001, загальною площею 0,0625 га з метою зміни цільового призначення відповідає вимогам ст.ст.25, 50 Закону України «Про землеустрій», ст.34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації - ДСТУ 4163-2003 та постанові Кабінету Міністрів України №266 від 04 березня 2004 року «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності прийняття висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 15 серпня 2014 року №19-26-0.31-4386/2-14, тому даний висновок є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м.Києва, кадастровий номер 8000000000:90:962:0001, загальною площею 0,0625 га, задоволенню не підлягає, оскільки прийняття такого висновку відноситься до дискреційних повноважень відповідача, натомість, суд не може підміняти собою зазначений орган та вирішувати вищенаведені питання. Разом з тим, для належного способу захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Головне управління Держземагентства у м.Києві повторно розглянути заяву про погодження проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у м.Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 26 січня 2015 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
В.П.Мельничук
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
ОСОБА_6