Справа: № 826/9642/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
22 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
за участю:
представника позивачаНазаренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду України від 1 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Командитного товариства "Донтрансгарант і компанія" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування вимог, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 05 травня 2014 року №1-25, податкову вимогу від 06 травня 2014 року № 2-25, податкову вимогу від 06 травня 2014 року № 3-25, податкову вимогу від 12 травня 2014 року № 4-25 та податкову вимогу від 15 травня 2014 року № 5-25.
Постановою Окружного адміністративного суду України від 1 жовтня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В судове засідання з'явився представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є незалежним фінансовим посередником (гарантом), уповноваженим видавати органам доходів і зборів України фінансові гарантії з метою забезпечення сплати митних платежів особами, відповідальними за їх сплату, в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивачем від Південної митниці Міндоходів, Чернігівської митниці Міндоходів, Житомирської митниці Міндоходів, Луганської митниці Міндоходів було отримано вимоги про сплату коштів за гарантійними документами.
Так, зокрема, від Південної митниці Міндоходів отримано вимоги про сплату коштів за гарантійним документом:
від 04.03.2014:
вимоги № 1 та № 2 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 04 березня 2014 року № 1 та Актом про настання гарантійного випадку від 04 березня 2014 року № 2. Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 04 березня 2014 року № 1 (вихідний № 3235/15-70-53 від 04.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00085786 код 50009/14/2202/Т/118 від 22 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 1 352 373 грн. 52 коп. підлягає на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами. Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 04 березня 2014 року № 2 (вихідний № 3237/15-70-53 від 04.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00085787 код 50009/14/2202/Т/118 від 22 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 961 720 грн. 49 коп. підлягає на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами.
від 13.03.2014:
вимогу № 3 (вихідний № 3675/15-70-53 від 13.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 13 березня 2014 року № 3 (вихідний № 3676/15-70-53 від 13.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 13 березня 2014 року № 3 (вихідний № 3675/15-70-53 від 13.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00083687 код 50006/14/0102/Т/118 від 01 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 28 468 671 грн. 18 коп. підлягає перерахуванню на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу № 4 (вихідний № 3677/15-70-53 від 13.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 13 березня 2014 року № 4 (вихідний № 3678/15-70-53 від 13.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 13 березня 2014 року № 4 (вихідний № 3677/15-70-53 від 13.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00083874 код 50006/14/0302/Т/111 від 03 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 7 737 962 грн. 48 коп. підлягає перерахуванню на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу № 5 (вихідний № 3679/15-70-53 від 13.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 13 березня 2014 року № 5 (вихідний № 3680/15-70-53 від 13.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 13 березня 2014 року № 5 (вихідний № 3679/15-70-53 від 13.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00083876 код 50006/14/0302/Т/111 від 03 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 21 455 844 грн. 64 коп. підлягає перерахуванню на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу № 6 (вихідний № 3681/15-70-53 від 13.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 13 березня 2014 року № 6 (вихідний № 3682/15-70-53 від 13.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 13 березня 2014 року № 6 (вихідний № 3681/15-70-53 від 13.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00083875 код 50006/14/0302/Т/111 від 03 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 4 645 887 грн. 26 коп. підлягає перерахуванню на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу № 7 (вихідний № 3683/15-70-53 від 13.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 13 березня 2014 року № 7 (вихідний № 3684/15-70-53 від 13.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 13 березня 2014 року № 7 (вихідний № 3683/15-70-53 від 13.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00083886 код 50006/14/0302/17121 від 03 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 13 963 387 грн. 09 коп. підлягає перерахуванню на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу № 8 (вихідний № 3685/15-70-53 від 13.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 13 березня 2014 року № 8 (вихідний № 3686/15-70-53 від 13.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 13 березня 2014 року № 8 (вихідний № 3685/15-70-53 від 13.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00083884 код 50006/14/0302/Т/121 від 03 лютого 2014 року, виданого Позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 20 416 238 грн. 01 коп. підлягає перерахуванню на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу № 9 (вихідний № 3687/15-70-53 від 13.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 13 березня 2014 року № 9 (вихідний № 3688/15-70-53 від 13.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 13 березня 2014 року № 9 (вихідний № 3687/15-70-53 від 13.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00083885 код 50006/14/0302/Т/121 від 03 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 10 820 479 грн. 07 коп. підлягає перерахуванню на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу № 10 (вихідний № 3689/15-70-53 від 13.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 13 березня 2014 року № 10 (вихідний № 3680/15-70-53 від 13.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 13 березня 2014 року № 10 (вихідний № 3689/15-70-53 від 13.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа № 00083883 код 50006/14/0302/17121 від 03 лютого 2014 року, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 11 611 315 грн. 89 коп. підлягає перерахуванню на користь Південної митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
Від Чернігівської митниці Міндоходів такі Вимоги про сплату коштів за гарантійним документом:
вимогу № 1 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 11 березня 2014 року № 1. Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 11 березня 2014 року № 1 інформації, на підставі гарантійного документа від 20 лютого 2014 року № 00085482 код 10211/14/1902/Т/121, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар. зазначений в Акті про настання гарантійного випадку від 11 березня 2014 року № 1 у розмірі 1 168 147 грн. 60 коп. підлягає перерахуванню на користь Чернігівської митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу №2 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 11 березня 2014 року № 2. Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 11 березня 2014 року № 2 інформації, на підставі гарантійного документа від 21 лютого 2014 року № 00085642 код 10211/14/2102/Т/121, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку від 11 березня 2014 року № 2 у розмірі 574 113 грн. 32 коп. підлягає перерахуванню на користь Чернігівської митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу № 3 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 11 березня 2014 року № 3. Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 11 березня 2014 року № 3 інформації, на підставі гарантійного документа від 21 лютого 2014 року № 00085643 код 10211/14/2102/Т/121, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку від 11 березня 2014 року № 3 у розмірі 680 437 грн. 04 коп. підлягає перерахуванню на користь Чернігівської митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
Від Житомирської митниці Міндоходів отримано Вимогу про сплату коштів за гарантійним документом від 21 березня 2014 року № 1 (вихідний № 10/1/10/1594 від 21.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 21 березня 2014 року № 1 (вихідний № 10/1/10/1593 від 21.03.2014 року).
Від Луганської митниці Міндоходів було одержано такі Вимоги про сплату коштів за гарантійним документом:
вимогу від 17 березня 2014 року № 1 (вихідний № 1814/12-70-53 від 17.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 17 березня 2014 року № 1 (вихідний № 1815/12-70-53 від 17.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 17 березня 2014 року № 1 (вихідний № 1814/12-70-53 від 17.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа від 21 лютого 2014 року № 00085725 код 70213/14/2102/17119, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку у розмірі 5 694 103 грн. 55 коп. підлягає перерахуванню на користь Луганської митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу від 27 березня 2014 року № 2 (вихідний № 2085/12-70-53 від 27.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 27 березня 2014 року № 2 (вихідний № 2103/12-70-53 від 27.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 27 березня 2014 року № 2 (вихідний № 2085/12-70-53 від 27.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа від 19 лютого 2014 року № 00032003 код 70209/14/1702/1/115, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку від 27 березня 2014 року № 2 у розмірі 179 765 грн. 26 коп.. підлягає перерахуванню на користь Луганської митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу від 27 березня 2014 року № 3 (вихідний № 2088/12-70-53 від 27.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 27 березня 2014 року № 3 (вихідний № 2101/12-70-53 від 27.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 27 березня 2014 року № 3 (вихідний № 2088/12-70-53 від 27.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа від 19 лютого 2014 року № 00032004 код 70209/14/1702/1/115, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку від 27 березня 2014 року № 3 у розмірі 179 653 грн. 45 коп. підлягає перерахуванню на користь Луганської митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу від 27 березня 2014 року № 4 (вихідний № 2091/12-70-53 від 27.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 27 березня 2014 року № 4 (вихідний № 2097/12-70-53 від 27.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 27 березня 2014 року № 4 (вихідний № 2091/12-70-53 від 27.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа від 19 лютого 2014 року № 00032019 код 70209/14/1702/1/115, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку від 27 березня 2014 року № 4 у розмірі 159 834 грн. 55 коп. підлягає перерахуванню на користь Луганської митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами;
вимогу від 27 березня 2014 року № 5 (вихідний № 2082/12-70-53 від 27.03.2014 року) разом з Актом про настання гарантійного випадку від 27 березня 2014 року № 5 (вихідний № 2095/12-70-53 від 27.03.2014 року). Відповідно до викладеної у Вимозі про сплату коштів за гарантійним документом від 27 березня 2014 року № 5 (вихідний № 2082/12-70-53 від 27.03.2014 року) інформації, на підставі гарантійного документа від 19 лютого 2014 року № 00032018 код 70209/14/1702/1/115, виданого позивачем, сума митного боргу (сума податків та зборів (обов'язкових платежів), який підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України за недоставлений у митницю призначення товар, зазначений в Акті про настання гарантійного випадку від 27 березня 2014 року № 5 у розмірі 159 778 грн. 60 коп. підлягає перерахуванню на користь Луганської митниці Міндоходів за вказаними у такій вимозі реквізитами.
Від Київської митниці Міндоходів було одержано такі Вимоги про сплату коштів за гарантійним документом (далі - Вимоги Київської митниці Міндоходів) від 25 квітня 2014 року, зокрема:
вимогу № 1 про сплату коштів за гарантійним документом № 12513/14/2202/Т/118-00085785 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 04 квітня 2014 року № 1. Відповідно до викладеної у такій Вимозі інформації, сума податків та зборів (обов'язкові платежі), що підлягає сплаті позивачем складає 6 166 548,55 грн.;
вимогу № 2 про сплату коштів за гарантійним документом № 12513/14/2202/Т/118-00085782 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 04 квітня 2014 року № 2. Відповідно до викладеної у такій Вимозі інформації, сума податків та зборів (обов'язкові платежі), що підлягає сплаті позивачем складає 1 338 987,09 грн.;
вимогу № 3 про сплату коштів за гарантійним документом № 12513/14/2202/Т/118-00085784 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 04 квітня 2014 року № 3. Відповідно до викладеної у такій Вимозі інформації, сума податків та зборів (обов'язкові платежі), що підлягає сплаті позивачем складає 736 258, 95 грн.;
вимогу № 4 про сплату коштів за гарантійним документом №12513/14/2202/17118-00085783 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 04 квітня 2014 року № 4. Відповідно до викладеної у такій Вимозі інформації, сума податків та зборів (обов'язкові платежі), що підлягає сплаті позивачем складає 14 787 522, 59 коп.;
вимогу № 5 про сплату коштів за гарантійним документом №12513/14/2202/17118-00085781 разом з Актом про настання гарантійного випадку від 04 квітня 2014 року № 5. Відповідно до викладеної у такій Вимозі інформації, сума податків та зборів (обов'язкові платежі), що підлягає сплаті позивачем складає 2 673 221, 86 грн.
В свою чергу, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на адресу позивача, у зв'язку із несплатою ним сум узгоджених грошових зобов'язань згідно із наведеними вище вимогами про сплату коштів за гарантійними документами, було направлено податкові вимоги:
- податкову вимогу від 05 травня 2014 року № 1-25, якою повідомлено про те, що станом на 05.05.2014 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 2 422 697, 96 грн., що дорівнює сумі коштів за Вимогами Чернігівської митниці Міндоходів;
- податкову вимогу від 06 травня 2014 року № 2-25, якою позивача повідомлено про те, що станом на 06.05.2014 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 6 373 135,41 грн., що дорівнює сумі коштів за Вимогами Луганської митниці Міндоходів;
- податкову вимогу від 06 травня 2014 року М 3-25, якою повідомлено про те, що станом на 06.05.2014 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 25 702 539,04 грн., що дорівнює сумі коштів за Вимогами Київської митниці Міндоходів;
- податкову вимогу від 12 травня 2014 року № 4-25, якою повідомлено про те, що станом на 12.05.2014 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 4 808 146, 38 грн., що дорівнює сумі коштів за Вимогою Житомирської митниці Міндоходів.
Позивач, вважаючи, що вказані вимоги сформовано відповідачем незаконно та необґрунтовано, звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 311 Митного кодексу України фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів.
Відповідно до частин 5 та 6 наведеної норми гарант зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.
У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта та стягуються у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
При цьому, порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.
Стосовно наявності підстав для прийняття відповідачем спірних податкових вимог, то згідно із пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
В силу положень пункту 95,5 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В той же час, за змістом пунктів 2.2 та 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, який затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 576 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1840/24372, податкова вимога формується, якщо:
платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;
платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;
платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;
платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.
Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Колегія суддів звертає увагу, що вказаний перелік підстав для формування податкової вимоги не містить такої, як несплата грошового зобов'язання за вимогою про сплату коштів за гарантійним документом, в іншому випадку, такі податкові вимоги фактично дублюють вимоги про сплату коштів за гарантійним документом, що направлялись позивачу митницями Міндоходів.
Отже, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено право податкового органу направляти податкову вимогу незалежному фінансовому посереднику (гаранту), у зв'язку з невиконанням зобов'язань за наданими фінансовими гарантіями, і в такому разі виключно вживаються заходи зі стягнення податкового боргу, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у відповідача у даному випадку були відсутні визначені законодавством підстави для формування податкових вимог.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що відповідно до п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, в той же час, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було оскаржено у судовому порядку всі наведені вище вимоги про сплату коштів за гарантійним документом, у зв'язку з чим до набрання судовим рішенням законної сили грошове зобов'язання, за приписами п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, не може вважатися узгодженим.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про скасування спірних податкових вимог.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду України від 1 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Командитного товариства "Донтрансгарант і компанія" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування вимог - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду України від 1 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддіА.Б Парінов
О.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 26 січня 2015 року.
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.