Справа: № 711/10577/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Скляренко В.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
22 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 3 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання поновити право на пільги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, УМВС України в Черкаської області, в якому просив: визнати неправомірними дії Управління МВС в Черкаській області по відмові в наданні довідки про право на 50-процентів пільг на оплату комунальних послуг ОСОБА_5 для Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради; зобов'язати Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради поновити та здійснювати надання ОСОБА_5 50- процентів пільг на оплату комунальних послуг.
Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 3 грудня 2014 року задоволено позовні вимоги до Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - зобов'язано Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради поновити дію права ОСОБА_5 на відшкодування коштів за надані пільги з оплати житлово-комунальних послуг, починаючи з 26.03.2014 року, в той же час вимоги позивача за період з 01.07.2013 року по 25.03.2014 року - залишено без розгляду.
У задоволенні позовних вимог до УМВС України в Черкаської області про визнання дій неправомірними - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 з 9 лютого 2005 року по 30 червня 2013 року перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як пожежник на пенсії на підставі довідки УМВС України у Черкаській області від 27.01.2005 року № 126/5663 та користувався 50-ти процентною знижкою плати за житлово-комунальні послуги в межах середніх норм споживання, проте з 1 липня 2013 року надання пільг на оплату комунальних послуг із 50-ти процентною знижкою позивачеві було припинено, в зв'язку з введенням в дію Кодексу цивільного захисту України, відповідно до прикінцевих та перехідних положень якого втратили чинність Закони України «Про пожежну безпеку» та «Про правові засади цивільного захисту».
У зв'язку із цим, в липні 2014 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про надання роз'яснень щодо надання пільг з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги на що листом від 18.07.2014 року, вих. № 08-С543/1 йому було надане роз'яснення про те, що з 01.07.2013 року введено в дію Кодекс цивільного захисту України, відповідно до ч. 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого втратили чинність Закони України «Про пожежну безпеку» та «Про правові засади цивільного захисту», на підставі яких позивач мав відповідні пільги. Також роз'яснено, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 120 Кодексу цивільного захисту України знижку у розмірі 50 відсотків плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності у межах норм споживання отримали особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків, однак на даний час не визначено джерело фінансування вказаних пільг.
Позивач, вважаючи що його було протиправно позбавлено права на пільгу на оплату комунальних послуг із 50-ти процентною знижкою, звернувся до суду із даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на позивача, як на особу, звільнену із служби цивільного захисту за вислугою років (п. 3 ст. 120 Кодексу) розповсюджуються встановлені цією статтею пільги, а саме знижка у розмірі 50 відсотків плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно із наказом ректора Черкаського пожежно-технічного училища від 18 вересня 1995 року № 92 підполковника внутрішньої служби ОСОБА_5, начальника курсу, звільнено за віком у запас з 22 вересня 1995 року.
Згідно з довідкою Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області від 26 вересня 2014 року № 8583/03-01 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Черкаській, як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з частинами 6 та 7 статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо в межах норм, встановлених законодавством, за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом цієї особи за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За особами рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненими зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, зберігається право на пільги відповідно до цього Закону, за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про основні засади цивільного захисту» органи і підрозділи цивільного захисту є правонаступниками органів і підрозділів державної пожежної охорони та військ Цивільної оборони України та утворюються на їх базі.
Судом встановлено, що згідно із вказаними нормами позивач користувався 50-ти процентною знижкою плати за житлово-комунальні послуги в межах середніх норм споживання.
1 липня 2013 року було введено в дію Кодекс цивільного захисту від 2 жовтня 2012 року N 5403-VI, згідно з пунктом 2 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, з дня введення цього Кодексу в дію втратили чинність Закон України "Про Цивільну оборону України" та Закон України "Про пожежну безпеку".
Зазначене, на переконання відповідача, свідчить про втрату позивачем права на 50-ти процентну знижку плати за житлово-комунальні послуги в межах середніх норм споживання.
Апеляційний суд з цього приводу вважає за необхідне звернути увагу на таке.
В силу положень частини 3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 120 Кодексу цивільного захисту знижка у розмірі 50 відсотків плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, надається особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків, та членам їхніх сімей.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що в розумінні вказаної статті на позивача, як на особу, звільнену із служби цивільного захисту за вислугою років (п. 3 ст. 120 Кодексу) розповсюджуються встановлені цією статтею пільги, а саме знижка у розмірі 50 відсотків плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення.
При цьому зміна нормативно - правового акту, яким регулюються спірні правовідносини, в контексті статті 22 Конституції України, не може позбавляти позивача права на пільги, оскільки підстави набуття таких пільг в новому законодавчому акті збереглися в повному обсязі, тобто раніше існуюча пільга у Законі України «Про пожежну безпеку» знайшла своє відображення і в Кодексі цивільного захисту України, а зокрема в ст. 120 вказаного Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача у частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради поновити дію права ОСОБА_5 на відшкодування коштів за надані пільги з оплати житлово-комунальних послуг.
При цьому, зважаючи на положення статі 99 Кодексу адміністративного судочинства України якою встановлено шестимісячний строк на звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, і судом встановлено, що про порушення свого права на отримання 50-ти процентної знижки на оплату комунальних послуг позивач дізнався із квитанцій на оплату комунальних послуг і фактично з липня 2013 року здійснював 100% оплату вартості вказаних послуг, а до суду звернувся 26 вересня 2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, суд першої інстанції, враховуючи положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства, дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення без розгляду вимог позивача до Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про зобов'язання поновити право на пільги за період з 01.07.2013 року по 25.03.2014 року.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 3 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання поновити право на пільги - залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 3 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддіА.Б Парінов
О.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 26 січня 2015 року
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.