Справа: № 707/3090/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Суходольський О.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
26 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про стягнення невиплаченої пенсії, -
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про стягнення невиплаченої пенсії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.12.2010 року постановою Черкаського районного суду Черкаської області по справі № 2а-1004/2010 задоволено його адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області та зобов'язано відповідача провести перерахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до внесення змін Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523, застосувавши при її обрахунку розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений в Законі України «Про державний бюджет України» на відповідний період року, з 09 червня по 09 грудня 2010 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 року, дана постанова Черкаського районного суду Черкаської області залишена без змін. Також постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 07.07.2011 року у справі № 2а-3750/2011 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як інваліду 3-ї групи, недоплачену пенсію та додаткову пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за виключенням виплачених сум, починаючи з 20 грудня 2010 року. За вище вказаними постановами Черкаського районного суду Черкаської області Управлінням Пенсійного фонду України в Черкаському районі провело перерахунок та нарахували ОСОБА_2 кошти за період з 09.06.2010 року по 09.10.2010 року та з 20.12.2010 року по 22.07.2011 року у сумі 51647,06 грн., але на даний час дана сума боргу не виплачена, а тому він і звернувся із даним позовом до суду та просить сягнути з відповідача вказану суму невиплаченої пенсії.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом 3-ї групи та має право на виплату призначеної державної та додаткової пенсії, виплата якої передбаченаст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно постанов Черкаського районного суду Черкаської області від 30.12.2010 року № 2а-1004/2010 та від 07.07.2011 року № 2а-3750/2011 Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області зобов'язано провести перерахунок пенсії за період з 09.06.2010 року по 09.12.2010 року та з 20.12.2010 року по 22.07.2011 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області у серпні 2011 року було здійснено та нараховано позивачу кошти в сумі 51647,06грн.
Вказані кошти позивачу не виплачено.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги є неправомірними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Виплата пенсій призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводилась згідно з нормами діючого законодавства, зокрема Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» закріплює норму, якою встановлюється, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету та виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету України. Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розмір соціальних виплат виходячи з наявного фінансовано ресурсу бюджету.
Відповідно до «Порядку погашення заборгованості за рішення суду, виконання яких гарантується державою» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 виконання рішень судів, які ухвалені до 01.01.2013 року здійснюється органом державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника. На підставі вищевказаного Порядку та повідомлення Управління державної виконавчої служби про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, 22 жовтня 2014 року УПФУ у Черкаському районі, надано довідку № 9415/06 про здійснення нарахування на виконання рішення суду та виплати ОСОБА_2 невиплаченої пенсії у сумі 51647,06 грн.
Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду в добровільному порядку вчинено дії щодо нарахування вказаних вище коштів, встановленому судом та в межах повноважень згідно норм чинного законодавства України.
Відповідно до правил чинного законодавства України у разі невиконання рішення суду відповідачем у добровільному порядку, дане питання вирішується через органи ДВС.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необгрунтованість тверджень позивача щодо протиправності дій Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області щодо невиплати зазначеної вище пенсії.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позивачем обрано неправильний шлях захисту своїх прав, оскільки згідно правил КАС України не підлягають повторному судовому розгляду вирішені в судовому порядку позовні вимоги, тобто суд не наділений компетенцією повторно стягувати кошти, що вже були стягнуті судовим рішенням.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2014року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.