Справа: № 2604/20722/12 (2а/755/134/14) Головуючий у 1-й інстанції: Ластовка Н.Д. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
20 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2014 року та на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання витини певні дії,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано позивачу 3-денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ним її копії.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу з підстав пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України.
Позивач не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2014 року та від 18 лютого 2014 року як такі, що були постановлені судом з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2014 року та ухвала Дніпровського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року - скасуванню як такі, що перешкоджають подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Згідно із п.4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Обговорюючи питання щодо наявності підстав для залишення адміністративного позову без руху з подальшим його поверненням згідно п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до п.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, суддею Дніпровського районного суду міста Києва при вивченні матеріалів адміністративного позову було встановлено невідповідність його вимогам статті 106 КАС України.
Так в силу статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 повернуто позивачу з підстав пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України.
За результатом апеляційного оскарження вищевказаного судового рішення, Київським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу від 06 грудня 2013 року, якою задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції має достатньо процесуальних засобів, передбачених КАС України для повного та всебічного з'ясування обставин справи з метою винесення законного і об'єктивного рішення по справі, а тому залишення адміністративного позову без руху з підстав не подання позивачем доказів порушення свої прав, а також не залучення всіх осіб по справі, не може вважатися обгрунтованим.
Після повернення справи до суду першої інстанції в порядку статті 209 КАС України, суддею Дніпровського районного суду міста Києва при дослідженні матеріалів адміністративного позову ОСОБА_2 було встановлено невідповідність його вимогам статті 106 КАС України, а саме:
- позивачем не зазначено з якого саме часу він вийшов на пенсію, не додано довідку про дійсний розмір пенсій, яка нарахована та виплачена позивачу та не конкретизовано який вид пенсії нараховується позивачеві, на яких підставах має проводитись нарахування та виплата як потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС позивачу та його сину;
- пункти 3.2 прохальної частини позовної заяви не конкретизовані, відсутні будь-які докази нездійснених виплат і грошових компенсацій: за недотримані санаторні путівки, грошової щорічної допомоги, позивачу та малолітній дитині - ОСОБА_3;
- у викладених вимогах позивача відсутні посилання на норми закону та належне законодавче обґрунтування, відповідно до яких заявник просить виплатити недоплачену суму до пенсії;
- позивачем не надано належних доказів, про які йому відомо і які можуть бути використані судом та не надано доказів законодавчої обґрунтованої відмови відповідача на звернення заявника із письмовим проханням виплати недоплачену суму до пенсії;
- у заяві-доповненні позивачем необгрунтовано залучено в якості сторони по справі Кабінет Міністрів України, тим самим заявником не конкретизовано відповідно до законодавства України суб'єкта владних повноважень який має вчинити певні дії;
- в порушень вимог ч.3 ст.106 КАС України позивачем не надано копій адміністративного позову зі всіма додатками для вручення їх відповідачу.
У зв'язку з не усуненням недоліків адміністративного позову, Дніпровським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу від 18 лютого 2014 року про повернення позовної заяви.
Аналізуючи норми чинного законодавства колегія суддів зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. У разі якщо при прийнятті позовної заяви будуть виявленні обставини, які свідчать про недодержання позивачем вимог, передбачених законом для звернення до суду, і які перешкоджають відкриттю провадження у справі, то така позовна залишається буз руху.
На думку колегії суддів, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є не істотними, можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду і не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі.
Також, колегія суддів вважає, що подання доказів можливе на наступних стадіях процесу, тому суд першої інстанції не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху.
Отже, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2014 року та на ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року та направлення справи для продовження розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 199, 204, 205, 206, ч.2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2014 року та ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2014 року та ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року - скасувати як такі, що перешкоджають подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.