Справа: № 367/2417/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Оладько С.І. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
20 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Безименної Н. В.,
суддів: Карпушова О.В. та Кучми О. В.,
при секретарі: Авраменко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення ради, -
У липні 2014 року Прокурор міста Ірпеня Київської області в інтересах держави звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Бучанської міської ради Київської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 та 3 рішення Бучанської міської ради Київської області «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянках» від 28.01.2010 року № 1695-61-V.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 11.09.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Заступником прокурора Київської області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 28.01.2010 року Бучанська міська рада Київської області прийняла рішення «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянках» №1695-61-V.
Згідно з п. 1 вказаного вище рішення Бучанська міська рада Київської області вирішила «відділу містобудування та архітектури визначити пляму забудови, про що складати попередню схему забудови земельної ділянки по типовому проекту житлового будинку (або індивідуальному проекту, але індивідуальний проект житлового будинку не повинен бути меншим від типового), яка є складовою проекту відведення земельної ділянки».
Пунктом 2 рішення Бучанської міської ради Київської області «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянка» від 28.01.2010 року №1695-61-V вирішено, що при затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, громадянам сплачувати відновну вартість зелених насаджень, які підпадають під пляму забудови, решту зелених насаджень передавати на зберігання, видалення яких проводити лише з дозволу виконавчого комітету Бучанської міської ради та сплати їх відновної вартості.
Відповідно до п. 3 вищезазначеного рішення відповідач вирішив, що зелені насадження, які знаходяться на земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства передаються на зберігання (а. с. 9-10).
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому Прокуратурою міста Ірпеня Київської області проведено перевірку додержання Бучанською міською радою Київської області вимог земельного законодавства при передачі громадянам у приватну власність земельних ділянок вкритих зеленими насадженнями.
Зазначеною перевіркою було встановлено, що рішення Бучанської міської ради Київської області «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянках» від 28.01.2010 року №1695-61-V не у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим воно підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства.
Зокрема, пункти 1, 2 та 3 рішення Бучанської міської ради Київської області «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянка» від 28.01.2010 року №1695-61-V суперечать п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» від 01.08.2006 року № 1045, ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103.
З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду, оскільки, на його думку, вказаним рішенням Бучанської міської ради Київської області порушено інтереси держави, так як прийняті нею положення щодо визначення сплати відновної вартості зелених насаджень негативно впливають на повноту формування цільового фонду місцевого бюджету м. Буча, ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, гарантовані державою, створює умови для безконтрольного та безоплатного знищення зелених насаджень.
З наданих в судовому засіданні пояснень представника апелянта вбачається, що позов до відповідача пред'явлено в інтересах самого відповідача.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 121 Земельного кодексу України встановлено право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в розмірах передбачених даною статтею.
Дійсно, пунктом 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 (далі - Порядок № 1045), відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Проте, у ч. 1 ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Приписами ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Таким чином, територіальній громаді міста Буча належить право комунальної власності на доходи місцевого бюджету, зокрема, сплата за зелені насадження і на нерухоме майно у вигляді зелених насаджень.
Так, ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено ,що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад та виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озеленення таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів, тощо.
Також, у ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» зазначено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Отже, колегія суддів вважає, що Бучанська міська рада Київської області, як орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Буча та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, прийняла рішення «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянках» від 28.01.2010 року № 1695-61-V в інтересах громадян (територіальної громади), згідно якого громадяни, які отримали земельні ділянки, на яких знаходяться зелені насадження, сплачують відновну вартість зелених насаджень лише за ті, які підпадають під пляму забудови, решта зелених насаджень передається на зберігання.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що кошти за відновну вартість зелених насаджень надходять до цільового фонду місцевого бюджету м. Буча відповідно до Положення «Про цільовий фонд Бучанської міської ради», що підтверджується довідкою від 11.09.2014 року № 395/14-д (а. с. 119).
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення Бучанської міської ради Київської області «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянках» від 28.01.2010 року № 1695-61-V не суперечить положенням Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045.
Згідно з Порядком № 1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень та акту спеціально створеної комісії. Рішення компетентного органу надається заявнику для сплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Ордер на видалення зелених насаджень видається не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень.
Як зазначалось раніше, пунктом 1 рішення «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянках» від 28.01.2010 року № 1695-61-V вирішено, що відділу містобудування та архітектури визначити пляму забудови, про що складати попередню схему забудови земельної ділянки по типовому проекту житлового будинку (або індивідуальному проекту, але індивідуальний проект житлового будинку не повинен бути меншим від типового), яка є складовою проекту відведення земельної ділянки.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 20.04.2010 року № 139/11 для визначення плями забудови на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель прийнято за основу житловий будинок розміром 9,0 x 10, 0 м та господарську будівлю, розміром 4,0 x 6,0 м, встановлено відстань від червоної лінії (лінії забудови) до житлового будинку - 6,0- 5,0 м, відстань від суміжних земельних ділянок до житлового будинку та господарської споруди має становити не менше 4,0 м, зону впливу на зелені насадження встановлено 5,0 м (а. с. 120).
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що при прийнятті рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 20.04.2010 року № 139/11 та п.1 рішення Бучанської міської ради Київської області від 28.01.2010 року № 1695-61-V, відповідач виходив з того, що земельна ділянка, яка надається громадянину - надається для будівництва та обслуговування житлового будинку, тобто земельна ділянка буде використовуватися відповідно до цільового призначення, а тому сплата відбуватиметься за ті зелені насадження, які потрапляють під пляму забудови, відповідно до попередньої схеми забудови земельної ділянки.
Дерева, які не підпадають під пляму будівництва, передаються на зберігання, з метою їх збереження, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Відповідно до Наказу Міністерства Будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» від 10.04.2006 року № 105 відновна вартість зелених насаджень - це вартість, яка визначає їхню цінність, включаючи витрати на відновлення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 та 3 рішення Бучанської міської ради Київської області «Про сплату відновної вартості зелених насаджень та видалення зелених насаджень на земельних ділянках» від 28.01.2010 року № 1695-61-V, оскільки Бучанська міська рада Київської області, як розпорядник коштів місцевого бюджету міста Буча, відповідно до наданих повноважень, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» надала пільгу щодо користування та сплати коштів за майно, яке перебуває в комунальній власності та відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановила розмір плати за користування природними ресурсами.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 вересня 2014 року - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 26.01.2015 року.
Головуючий суддя: Н. В. Безименна
Судді: О.В. Карпушова
А. Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кучма А.Ю.