Справа: № 826/12554/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
22 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Міністерства освіти і науки України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови, -
Позивач - Міністерство освіти і науки України звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови від 31 липня 2013 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 1360 грн. 00 коп. (ВП № 43741623).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Міністерство освіти і науки України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України, з причин повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Положенням ч.4 ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З матеріалів справи вбачається, що судове засідання по справі було призначено на 24 вересня 2014 року.
З апеляційної скарги вбачається, що представник позивача з'явився до суду на вищевказану дату, однак судове засідання не відбулось з технічних причин і було перенесено на 06 жовтня 2014 року.
При цьому, в матеріалах справи міститься довідка секретаря судового засідання про відкладення справи та повістка про виклик на 06 жовтня 2014 року, на зворотній стороні якої наявна відмітка представника про отримання повістки - підпис і дата 24 вересня 2014 року, що підтверджує явку представника позивача в той день.
06 жовтня 2014 року в судове засідання представник позивача з'явився, однак розгляд справи відкладено на 23 жовтня 2014 року через неможливість сформувати колегію у справі.
23 жовтня 2014 року в судове засідання по даній справі представник позивача не з'явився.
Зважаючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що представник позивача не прибув у судове засідання лише 23 жовтня 2014 року, що виключає повторну неявку, згідно п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи питання законності та обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне перевірити, чи узгоджується воно з нормами міжнародного права та чи не буде у даному випадку порушено право позивача на судовий захист.
Так, у рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, виходячи з норм Конституції України, а також з норм Міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що залишення позовних вимог позивача без розгляду унеможливить доступ останнього до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 204, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено 26.01.2015 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.